Гермес
Герме́с (грец. Ἑρμᾶς, лат. Hermes; у римлян — Меркурій) — один з найдавніших богів грецької міфології. Спочатку був богом-заступником отар, його зображали інколи з ягнятком на руках. У гомерівському епосі — насамперед посланець богів і провідник душ померлих у підземне царство Аїда. Також покровитель мандрівників. З розвитком торгівлі стає богом-заступником торгівлі, а також спритності, обману і навіть злодійства.
Крім того, Гермес — покровитель юнацтва, атлетів, бог гімнастики. Його статуї ставилися в палестрах і гімнасіях — закладах, де навчали боротьби, кулачного бою, метання диска, бігу, стрибків тощо.
Після завоювання Олександром Македонським усієї перської держави (кінець IV століття до н. е.), коли в Азії і Єгипті виникають грецькі держави, Гермес ототожнюється з єгипетським богом науки і магії Тотом і стає також богом магії і астрології. Його починають називати богом Гермесом тричі найвеличнішим[1].
Зміст |
Життя[ред.]
Гермес — син Зевса й Майї, народився на аркадській горі Кіллена. Відразу після народження покинув печеру матері й викрав із череди Аполлона 50 корів. З нутрощів жертовної худоби зробив струни до ліри, яку виготовив з панцира черепахи. Щоб уласкавити Аполлона за викрадення корів, віддав йому ліру. В свою чергу, Аполлон дав Гермесові ліщинову паличку, яка мала чарівну властивість припиняти сварки й примиряти ворогів. Коли Гермес кинув її між двох змій, що нападали одна на одну, вони враз перестали кусатися й приязно обвившись довкола палиці, прихилились головами. Так виник кадукей, з яким Гермес ніколи не розлучався і який, переживши стародавні часи, набув вигляду патериці.
Культ[ред.]
Первісно Гермес був староаркадським божеством, яке уособлювало могутні сили природи. Пізніше став богом пастухів та пасовищ і завдяки своїй спритності та хитромудрості здобув високе становище в сонмі олімпійських богів. Гомер робить його оповісником богів, гінцем і виконавцем волі Зевса. Прудконогий божок умить виконував усі накази, орієнтувався в кожній ситуації і при потребі вмів бути непомітним. З часом і інші боги та богині почали користуватися його послугами, і Гермес змушений був зробити собі на ногах маленькі крильця, щоб устигати виконувати всі доручення.
Гермес своїм жезлом насилав на людей сон і пробуджував їх, тому перед сном на його честь робились узливання. Шахраювання зробило Гермеса богом злодіїв. На Олімпі він вкрав Аресового меча; у Посейдона — тризубець; у Афродіта — пояс; у Гефеста — обценьки; у Зевса Гермес хотів викрасти блискавку, але обпікся.
Гермесові приписують також винайдення літер, цифр тощо. З ім'ям Гермеса, який нібито знав, як міцно закрити посудину, пов'язане слово «герметичний» та всі похідні від нього.
Культ Гермеса дуже рано поширився по всій Греції. Зображення у вигляді стовпа з головою Гермеса (герми) стояли на вулицях та площах, а також біля входу до палестр.
В елліністичну добу Гермеса ототожнювали з давньоєгипетським богом мудрості Тотом і вважали покровителем магії (Гермес Трісмегіст). Римляни ототожнювали його з Меркурієм; купці влаштовували 15 травня свято на його честь. У той день в 495 році до н. е. Меркурієві був присвячений перший храм і встановлена перша колегія купців — меркуріалів. Його вівтар був біля так званих вод Меркурія, де купці приносили йому жертви й кропили свій крам, щоб запобігти його псуванню.
Образ в мистецтві[ред.]
У мистецтві образ Гермеса змінювався з розвитком його культу. Первісно він зображувався як знак чоловічого начала, згодом — як покровитель отар — з ягнятком на руках. В архаїчному мистецтві Гермес постає чоловіком з довгою бородою; в класичну та елліністичну епоху — дужим струнким юнаком у пласкому капелюсі з крильцями, з рисами обличчя, які свідчать про його витончений розум і доброту. У руці він тримає чарівний золотий жезл.
Іноді його зображували хлопцем з гаманцем у руках або зі зв'язаними руками біля Аполлона — натяк на викрадення корів.
Античні твори «Гермес з малим Діонісом на руках» Праксітеля (Ватікан), роботи Лісіппа та Скопаса дійшли до нас у римських копіях. Відомий рельєф «Гермес з Орфеєм та Еврідікою». Образ Гермеса відтворено в картинах Тінторетто, Рубенса, Веласкеса, Рембрандта, у скульптурах Гермес Р. Доннера, Ж. Б. Пігаля, Б. Торвальдсена.
Зображення Гермеса-Меркурія в наш час зустрічаються на емблемах банків, торговельних фірм та пароплавств.
Див. також[ред.]
Примітки[ред.]
Література[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Гермес |
- Гермес // Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. 4-е видання. / Худож. оформл. В. І. Бариби. — Тернопіль: АТ «Тарнекс», 1993. — С. 31-34. — ISBN 5-8321-0002-6
- Словник античної міфології
|
|
|||||
|
|||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
