Гермоген

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Патріарх Гермоген, також Єрмоге́н (бл. 1530 —- 17 (27) лютого 1612) — другий (фактично третій, враховуючи Ігнатія) Патріарх Московський і всієї Росії (16061612, в ув'язненні з 1 травня 1611), громадський діяч епохи Смутного часу.

Святий Російської церкви; дні святкування священномученику Єрмогену: 17 лютого (за Юліанським календарем) — представ­лення, і 12 травня — прославлення в лику святителя.

Біографія[ред.ред. код]

В 1580-тих роках був священиком в Казані при гостиннодвірській церкві святителя Миколая Чудотворця.

В 1579 році відбулося явленння чудотворної Казанської ікони Божої Матері. Будучи ще священиком, він, з благословення тодішнього Казанського архієрея Єремії, переносив новоявлену ікону з місця віднайдення до церкви, де служив священиком.

Прийняв чернецтво і з 1582 року був архімандритом Спасо-Преображенського монастиря в Казані. 13 травня 1589 року хиротонізований на єпископа і став першим Казанським митрополитом. В 1595 році брав участь у відкритті мощей святителя Гурія і склав його перше коротке життя.

Вибраний Патріархом при підтримці Василія Шуйського.

Павло Чистяков — «Патріарх Гермоген в темниці відмовляється підписати грамоту поляків», 1860

Відмовився признати російським царем Владислава Сигізмундовича і благословив обидва ополчення, призвані звільнити Москву від поляків.

Ув'язнений в 1611 році поляками в Чудовому монастирі і помер від голоду.

Канонізований в 1913 році як священномученик.

Стан Московської Церкви; твори Гермогена[ред.ред. код]

Церковна діяльність характеризувалася уважним і строгим відношенням до богослужіння.

При ньому були видані: Євангеліє, Місячні мінеї за вересень (1607), жовтень (1609), листопад (1610) і перші двадцять днів грудня, а також надруковано «Великий Верховний Устав» в 1610 році. Патріарх ретельно спостерігав за справні­стю текстів. За його благословенням з грецької на російську мову була перекладена служба святому апостолу Андрію Первозванному (пам'ять 30 листопада) і відновлено святкування пам'яті в Успенському соборі. Під наглядом первосвятителя були виготовлено нові станки для друкування богослужбових книг і побудовано нову будівлю типографії, що постраждала під час пожежі 1611 року, коли Москва була підпалена поляками.

Серед його творів: Повість про Казанську ікону Божої Матері і служба цій іконі (1594), посла­ння Патріарху Йову, котре містить відомості про казанських мучеників (1591), збірник, в котрому розглядаються питання богослужіння (1598), патріотичні грамоти і заклики, звернені до російського народу (16061613).

Вплив на культуру[ред.ред. код]

  • "Нова повість про православну російську державу" прославляє Гермогена.
  • На мотив мучеництва Гермогена написано багато картин, згадується і у Державіна:

Там Гермоген, як Регул, стражде…

Література[ред.ред. код]

Російською:

  1. Назаревский В. Гермоген св. патриарх Всероссийский. М., 1912.
  2. Кедров C. Жизнеописание Святейшего Гермогена патриарха Московского и всея России. М., 1912.
  3. Боголюбский М. Московская иерархия. Патриархи. М., 1895, с. 9, 10, 12-13.
  4. Толстой М. В. Рассказы из И. Р. Ц., стр. 456—458.
  5. Едлинский, свящ. Подвижники и страдальцы за веру правосл. и землю русскую, Т. II, 2-е изд., СПб, 1899, стр. 187—199.
  6. Покровский И. М. Гермоген митр. Казанский и Астраханский (а затем патр. Всероссийский). Казань, 1908.
  7. Кремлевский А. Гермоген патр. Всероссийский (историч. очерк) // ПБЭ. Пгр., 1903, Т. 4, стб. 317—333.
  8. Царевский А. Гермоген, Святейший патр. Всероссийский в его самоотверженном служении бедствующему отечеству. Казань, 1907.
  9. Чернышев С. Святейший всероссийский патр. Гермоген в его самоотверженном служении бедствующему отечеству. Киев, 1912.
  10. Серафим, игум. Торжество долга (прославление свят. патриарха — патриархов Ермогена и майск. торжества в 1913 г.). Кунгур, 1914.

Посилання[ред.ред. код]