Герріт ван Гонтгорст

Герріт ван Гонтгорст
нід. Gerard van Honthorst
Автопортрет, малюнок.
Ім'я при народженні	Герріт Гарменс ван Гонтгорст
Дата народження	4 листопада 1590
Місце народження	Утрехт
Дата смерті	27 квітня 1656
Місце смерті	Утрехт
Національність	нідерландець
Громадянство	Нідерланди
Жанр	біблійні,жанрові і історичні композиції, портрети
Навчання	Абрагам Блумарт
Напрямок	бароко і караваджизм
Покровитель	маркіз Джустініані, кардинал Шипіоне Боргезе, герцог Оранський
Вплив	Караваджо

Гонтгорст, тобто Герріт ван Гонтгорст (нід. Gerard van Honthorst; *4 листопада 1590, Утрехт - 27 квітня 1656, там же) — нідерландський художник, караваджист. Малював офіційні портрети, релігійні композиції,побутові сценки. Робив офорти.

Біографія

Герріт ван Гонтгорст походив з родини, що здавна була пов'язана з мистецтвом. Ще його дід був художником, а батько навіть стане головою художньої гільдії міста Утрехт. Герріт(або Герард) інародився в Утрехті.Первісне навчання отримав від батька, а потім навчався у Абрахама Блумарта (1564-1651), представника нідерландського маньєризму.

Італійський період Гонтгорст

Близько 1610 р. Гонтгорст добрався до Рима, відомого художнього центру Італії і Західної Європи взагалі. В Римі мав свою майстерню, куди брав учнів.Зафіксована праця видатного художника Матіаса Стомера саме в римській майстерні Гонтгорста.Талановитий Гонтгорст був знайомим з італійцями-художниками Ораціо Джентілєскі та Бартоломео Манфреді, караваджистами.Серед меценатів утрехтського художника в Римі - маркіз Вінченцо Джустініані, який купував картини самого Караваджо, і кардинал Сципіоне Боргезе, який теж не цурався творчості Караваджо.Художник працював в Італії майже 10 років.За пристрасть до зображення нічних сцен італійці прозвали його «Нічний Герардо».

Знову на батьківщині

Худ. Тербрюгген. Юнак-флейтист, 1621 р.

Близько 1620 р. він повернувся в Голландію. Перші два роки працював в місті Гаага. Але мав небагато замов і збіднів, жив в кімнаті на даху. З 1622 р. - в рідному Утрехті, де став майстром художньої гільдії Св. Луки. Мав замови і славу. Серед візітерів до майстерні Гонтгорста-був сам вельможний П.П.Рубенс, що покажчик художніх успіхів утрехтця Гонтхорста. У 1628 році працював в Лондоні по замовам короля Британії Карла 1-го Стюарта. Серед замовників художника був і король Данії Крістіан 4-й. Отже, Гонтгорст зумів зробити міжнародну художню кар'єру, що вдавалося не кожному.

Неофіційним суперником Гонтгорста в Утрехті став художник Тербрюгген.Той теж подорожував до Італії, де бачив на власні очі картини Караваджо. Він повернувся в Утрехт раніше за Бабюрена і Гонтгорста. Це Тербрюгген приніс першим в Утрехт звістку про дивні художні знахідки Караваджо. А музичні картини Тербрюггена стали прямим і творчим продовженням кращих музичних сцен Караваджо і його найталановитіших послідовників. Музи́ки Тербрюггена занурені в музику, а не в залицяння чи флірт, як у Гонтгорста.

В 1637 році Гонтгорст знову в Гаазі, яку тепер вдалося пдкорити: він фаворит Фредеріка Гендріка, герцога Оранського. Гаага була домівкою Гонтгорста 15 років. У 1652 він повертається в рідний Утрехт, де жив до смерті у 1656 році.

Автопортрет. Малюнок

Автопортрети не новина в 17 столітті. Зробив свій автопортрет і Гонтгорст. Вечір. Позаду важкуватий день і художник сидить утомлено і малорухомо.Голландці не знімали капелюхи в приміщеннях, навіть на вечірках, при візитах до рідних чи в гостях. Здається, свої голландські звички Гонтгорст не полишав ні в Голландії, ні в Італії.

Малюнок дивує майстерним відтворенням вечірнього освітлення, що добре вдається олійними фарбами і важко в графіці.Гонтгорст - майстер, займався офортом, прийоми караваджизму міг відтворити і в графіці, що давалося не кожному.

Офіційні портрети

• 

  Елізабет Стюарт, королева Богемії, 1642 р.

• 

  Фредерік Гендрік, герцог Оранський, з родиною.

• 

  Курфюрст Бранденбурзький Фрідріх Вільгельм 1-й і Луїза Генріетта Нассау.

В офіційних портретах Гонтгорст слухняно йде за традицією репрезентативних портретів офіційних особ.Звідси багаті завіси,чопорні пози, обов'язкова шляхетність,навіть якщо особа не була а ні привабливою, а ні шляхетною. Рубенс додавав казкових(міфологічних) персон до нецікавих йому моделей( історія життя королеви Марії Медичі), і так виходив із скрутного становища. Гонтгорст в портретах-скутий, боязкий,занадто слухняний.

Караваджизм Гонтгорста

• 

  Концерт, галерея Боргезе, Рим.

• 

  Скрипаль з чаркою вина, бл.1624 Музей Тіссен-Борнемісса, Мадрид.

• 

  Гонтгорст. Поклоніння пастухів, 1622 р., (Wallraf-Richartz-Museum)

Полотно «Концерт» з Галереї Боргезе належить до римського періоду творчості Гонтгорста.Місцеві пани зібрались на вечірку. Аби додати веселощів-створили концерт.Зовнішньо шляхетне дозвілля таки перейшло край, і стара прийшла угомонити молодь, що завзято і галасливо співає. Дивує добрячий натюрморт на столі. Він просто здертий з натюрмортів Караваджо, що показник того, що Гонтгорст бачив оригінали генія і вивчав їх.

Інші картини менш залежні від знахідок Караваджо, але Гонтгорст був і залишається послідовником великого майстра.

Побутові сценки

• 

  Пьяненький скрипаль, 1623 р.

• 

  Концерт(Музичний супровід бенкету),1624 р.

• 

  Бенкет блудного сина.

Гонтгорст і Матіас Стомер

Трагічні події життя чи моральність вчинів людей мало чіпляли Гонтгорста.Він нейтрально малює пьяненького скрипаля чи чоловіка і жінку, що відверто фліртують , граючи на музичних інструментах.Гра жінки на лютні часто передувала домовленості про ціну на секс послугу. Нічна сцена в картині Гонтгорста «У сводні» саме про це, в руці нічного залицяльника кошель з грошима... Показовою є і картина «Бенкет блудного сина».Художник бере легковажний момент - сам бенкет, веселощі на батьківські гроші, за якими будуть бідність і каяття.А ні бідність, а ні каяття Гонтгорста ніяк не приваблювали.Добре намальована картина стала легковажною розповіддю про марнування життя.

• 

  Худ. Гонтгорст. «У сводні»

• 

  Худ.Стомер. Муций Сцевола спалює власну руку перед загарбником Порсеною, бл. 1640 рр., (Art Gallery of New South Wales)

• 

  Худ. Стомер. Поклоніння пастухів. бл. 1635-40, Oil (North Carolina Museum of Art)

Деякий час Гонтгорст і Матіас Стомер наче йдуть поряд.У Гонтгорста є картина з художником-читачем вночі(палац Барберіні, Рим ),і у Стомера є картина «Юнак читає біля свічки( художник? )». Обидва малювали «Поклоніння пастухів». Але Гонтгорст повернеться в Голландію, де розтренькуватиме талант на офіційні портрети і легковажні картини.

Навпаки, моральність і оцінка вчинків людини хвилюють Стомера.Герої Біблії і герої давньоримської історії - постійні персонажі його картин.Про захисника Риму Сцеволу він намалює декілька картин, уславивши самопожертву і здатність на подвиг. Матіас Стомер назавжди залишиться в Італії, покине Рим і оселиться в південній частині країни, де не буде писати легковажних картин.І кане в безвість, попри могутній талант і можливість стати уславленим не менше Гонтгорста.

Невдячні нащадки

Спільною для обох майстрів була невдячність нащадків.Гонтгорста від забуття не врятувало і повернення на Батьківщину.Після смерті його забули і перевідкрили 200 років потому.

Ще гірший стан з Матіасом Стомером.Він не мав свого історіографа і невідомо, де помер і як жив до смерті. Майже всі відомості про нього уривчасті і неповні.Найбільше про Стомера, його смаки і пристрасті, розповідають лише картини.

Країни світу, де зберігають твори Гонтгорста

• Австрія
• Велика Британія
• Іспанія
• Італія
• Нідерланди
• Німеччина
• Росія
• США
• Україна
• Франція

Джерела

• Caravaggio and His Followers, Aurora Art POublishers, 1975 (англ)
• Всеобщая история искусств,Т 4,М, 1963 (рос)
• Краткая художественная энциклопедия.Искусство стран и народов мира, Т 3,М,1971 (рос)
• Кузнецов Ю.И.« Голландская живопись 17-18 веков в Эрмитаже», Л, «Аврора», 1979 (рос)