Герр Маннеліг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гер Маннеліг (швед. Herr Mannelig) — середньовічна скандинавська народна балада. Оригінальний текст написаний давньонорвезькою, яка в той час була поширена по всьому скандинавському півострову.

Балада розповідає про жінку-троля, яка закохалася в лицаря Маннеліга і бажала стати людиною. За поширеною в Скандинавії легендою, троль міг стати людиною, якщо інша людина полюбить його. Але, незважаючи на всі обіцяні тролицею чарівні дари, гер Маннеліг відкинув її кохання, підкреслюючи, що тролиця не є християнкою.

Балада перекладена на декілька мов (у тому числі, англійську, німецьку, італійську, російську).

Оригінальний текст[ред.ред. код]

Bittida en morgon innan solen upprann
Innan foglarna började sjunga
Bergatrollet friade till fager ungersven
Hon hade en falskeliger tunga
Herr Mannelig herr Mannelig trolofven i mig
För det jag bjuder så gerna
I kunnen väl svara endast ja eller nej
Om i viljen eller ej:
Eder vill jag gifva de gångare tolf
Som gå uti rosendelunde
Aldrig har det varit någon sadel uppå dem
Ej heller betsel uti munnen
Eder vill jag gifva de qvarnarna tolf
Som stå mellan Tillö och Ternö
Stenarna de äro af rödaste gull
Och hjulen silfverbeslagna
Eder vill jag gifva ett förgyllande svärd
Som klingar utaf femton guldringar
Och strida huru I strida vill
Stridsplatsen skolen i väl vinna
Eder vill jag gifva en skjorta så ny
Den bästa I lysten att slita
Inte är hon sömnad av nål eller trå
Men virkat av silket det hvita
Sådana gåfvor toge jag väl emot
Om du vore en kristelig qvinna
Men nu så är du det värsta bergatroll
Af Neckens och djävulens stämma
Bergatrollet ut på dörren sprang
Hon rister och jämrar sig svåra
Hade jag fått den fager ungersven
Så hade jag mistat min plåga
Herr Mannelig herr Mannelig trolofven i mig
För det jag bjuder så gerna
I kunnen väl svara endast ja eller nej
Om i viljen eller ej

Переклад українською[ред.ред. код]

Уранці на світанку палала ще зоря,
І пташки щебетали у тиші,
Почувся ніжний голос дівчини-троля,
Що до лицаря мовив так ніжно:
Пан Маннеліг, Пан Маннеліг! Стань моїм навік!
Що бажаєш, візьмеш ти з собою!
Дай відповідь мені: будем разом ми, чи ні?
Ти скажи-но, пане, так чи ні…
Віддам тобі одразу я дванадцять скакунів,
Що гуляють у пишному гаї.
Ніколи не торкалася людини їх рука,
Твої вони, якщо забажаєш!
Тобі у подарунок віддам я ті млини,
Що стоять поміж Тіло та Терно,
Їх жорна мідяні яро красні не мини,
Зачарують колеса зі срібла.
Тримай же, пане лицарю, цей гострий світлий меч,
Його лезо із чистого злата,
З ним навік прийде до тебе перемоги честь,
Буде в битві тобі він за брата!
Для тебе є сорочка, що впору королям,
Вона зшита без голки та нитки,
Засліпить, наче сонце, заморський дивний шовк,
Ти побачиш красу її швидко!
Можливо і прийняв би твої собі дари,
Як була б ти, діво, хрещена!
Але ти просто троль, що вилізла з нори,
Недолуга з тебе наречена!
Сльозами залилася та діва-горний троль,
Та ще довго ридала невтішно:
"Чому ж мені дісталась жорстокішая з доль?
Не покине ніколи це лихо!"
Пан Маннеліг, Пан Маннеліг! Стань моїм навік!
Що бажаєш, візьмеш ти з собою!
Дай відповідь мені: будем разом ми, чи ні?
Ти скажи-но, пане, так чи ні…

(перекладач Петрусь А.С.)

Виконавці[ред.ред. код]

Баладу в різний час виконували і переробляли такі виконавці:

Також балада звучить в комп'ютерній рольовій грі Gothic (версія гурту In Extremo).

Посилання[ред.ред. код]