Герхард Герцберг
| Герхард Герцберг | |
| Gerhard Herzberg | |
 |
|
| Народився | 25 грудня 1904 Гамбург, Німеччина |
|---|---|
| Помер | 3 березня 1999 (94 роки) Оттава, Канада |
| Громадянство |  Німеччина,  Канада |
| Галузь наукових інтересів | Фізична хімія |
| Заклад | Університет Саскачевану, Чиказький університет |
| Alma mater | Геттінгенський університет, Бристольський університет |
| Нагороди |
 |
Герхард Герцберг (нім. Gerhard Herzberg) (25 грудня 1904, Гамбург - 3 березня 1999 ) - канадський фізик, лауреат Нобелівської премії з хімії «За внесок в розуміння електронної структури і будови молекул, особливо вільних радикалів»[1].
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився в Гамбургу в сім'ї Альбіна Херцберга і Ели Бібер. Рано залишившись без батька, виховувався матір'ю, яка для утримання сім'ї працювала прибиральницею. Навчався в технологічному інституті Дармштадта, Геттінгенському і Брістольському університетах. Викладав в технологічному інституті Дармштадта (з 1930). Будучи одруженим на єврейці, в 1935 році був змушений покинути Німеччину і переїхати в Канаду, в 1935-45 професор університету Саскачевану. З 1945 професор Чиказького університету. З 1949 керівник відділу теоретичної фізики Національної науково-дослідної ради Канади (Оттава). Президент Канадської асоціації фізиків (1956). Віце-президент міжнародного союзу теоретичної та прикладної фізики (1957 -63).
Основні роботи [ред.]
Герцберг є автором деяких класичних робіт у галузі атомної та молекулярної спектроскопії, в тому числі чотиритомної енциклопедії "Молекулярні спектри та молекулярні структури", яку часто називають Біблією спектроскопіста[2]. Три томи "Молекулярних спектрів та молекулярних структур" були перевидані в 1989 році, з додаванням численних зауважень Герцберга. Том IV цієї серії, "Константи двохатомних молекул", є суто довідником, збірником відомих на 1978 рік спектроскопічних констант двохатомних молекул. Також він є автором великого числа журнальних публікацій по спектроскопії.
Основні твори [ред.]
- Атомні спектри та будова атомів, М., 1948
- Молекулярні спектри та молекулярні структури: I. Спектри і будова двохатомних молекул, М., 1949;
- Молекулярні спектри та молекулярні структури: II. Коливальні та обертальні спектри багатоатомних молекул, М., 1949;
- Молекулярні спектри та молекулярні структури: III. Електронні спектри та будова багатоатомних молекул, М., 1969;
- Молекулярні спектри та молекулярні структури: IV. Константи двохатомних молекул 1979.
Нобелівська премія [ред.]
Нобелівська премія з хімії (1971).
Див. також [ред.]
- 3316 Герцберґ — астероїд, названий на честь вченого[3].
Примітки [ред.]
- ↑ «Нобелівська премія з хімії 1971 року». Nobelprize.org. Процитовано 27 липня 2010 року.(англ.)
- ↑ «Gerhard Herzberg: An Illustrious Life in Science». NRC Research Press. Процитовано 2011-01-01.
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
|
|||||||||||||||||
