Герхард Домагк
| Герхард Домагк | |
| нім. Gerhard Johannes Paul Domagk | |
 |
|
| Народився | 30 жовтня 1895 Лагов, Бранденбург, Німецька імперія |
|---|---|
| Помер | 24 квітня 1964 (68 років) Бургберг, Баден-Вюртемберг, Німеччина |
| Громадянство |  ФРН |
| Галузь наукових інтересів | Патологія, бактеріологія |
| Заклад | Університет Грайфсвальда |
| Alma mater | Кільський університет |
| Відомий завдяки: | відкрив антибактеріальний ефект пронтозилу |
| Нагороди |  Нобелівська премія з фізіології та медицини (1939) |
Ге́рхард Йога́ннес Па́уль До́магк (нім. Gerhard Johannes Paul Domagk, * 30 жовтня, 1895, Лагові — † 24 квітня, 1964, Бургберг) — німецький патолог і бактеріолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини за 1939 рік з формулюванням «за відкриття антибактеріального ефекту пронтозила». [1]
Біографія [ред.]
Герхард Домагк народився в Лагові (Бранденбург) в родині директора школи. До 14 років він ходив до школи міста Зоммерфельд (нині Любсько). У Кільському університеті він навчався на медичному напрямку, але з початком війни пішов служити добровольцем. У грудні 1914 року він був поранений і служив до кінця війни в якості військового медика. Після війни він закінчив навчання і працював в університеті Грайфсвальда, де вивчав інфекційні захворювання, викликані бактеріями. У 1925 році він, слідом за своїм науковим керівником Вальтером Гроссом перейшов у Мюнстерський університет, де одержав професорське звання. Також він отримав посаду в лабораторії Bayer у Вупперталі. У тому ж році він одружився на Гертруді Штрюбе, у них народилося троє синів і дочка.
Домагк був призначений на посаду директора Інституту патології і бактеріології компанії Bayer, де продовжив дослідження Джозефа Клярера і Фрітца Міцша, засновані на роботах Пауля Ерліха. Ці дослідження стосувалися використання барвників (основного продукту компанії IG Farben) у якості антибіотиків. Домагк виявив, що сульфаніламід пронтозил ( en) є ефективним засобом проти стрептококу; за допомогою цього засобу, майбутній нобелівський лауреат, у тому числі вилікував свою дочку, запобігши ампутацію її руки.
У 1939 році Герхард Домагк отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини з формулюванням «за відкриття антибактеріального ефекту пронтозилу». [1] Однак влада третього рейху змусила його відмовитися від премії, а гестапо помістило його під арешт на тиждень. [2] [3] [4]
Сульфонаміди стали революційним засобом свого часу, проте пізніше їм на заміну прийшов пеніцилін, що володів більшою ефективністю і менш вираженими побічними ефектами (сульфонаміди можуть служити причиною сечокам'яної хвороби і викликати зміни у кістковому мозку). Дослідження Домагка привели до розробки протитуберкульозних ліків тіосемикарбазиду і ізоніазиду, за допомогою яких вдалося запобігти епідемії туберкульозу, що охопила Європу після Другої світової війни.
Після війни, у 1947 році, Домагк все ж таки отримав Нобелівську премію, але без грошової частини, оскільки термін виплати до того часу минув.
Згодом Домагк змінив область своїх досліджень, зайнявшись вивченням туберкульозу і застосуванням хіміотерапії у лікуванні онкологічних захворювань.
Вчений помер у містечку Бургберг поблизу Кенігсфельду у 1964 році.
Примітки [ред.]
- ↑ а б «The Nobel Prize in Physiology or Medicine 1939» (англійською). Nobel Foundation. Процитовано 2009-10-12.
- ↑ Thomas Hager (23 грудня 2006). «The Saga of a Sulfa Drug Pioneer». The Demon Under the Microscope (2006) ISBN 1400082137 (англійською). National Public Radio. Процитовано 2009-10-13.
- ↑ «Nobel Laureates Facts» (англійською). Nobel Foundation. Процитовано 2009-10-13.
- ↑ Henrik Schuck, Ragnar Sohlman, Anders Osterling, Goran Liljestrand, Arne Westgren, Manne Siegbahn, August Schou, Nils K. Stahle The Prize in Physiology and Medicine: The Nobel Prizes in Wartime // Nobel: The Man and His Prizes / Klara Civiltryckeri. — Stockholm: Nobel Foundation, 1950. — P. 167-179.
Посилання [ред.]
- Біографія Герхарда Домагка на сайті Нобелівського комітету (англ.).
- Нобелівська лекція Герхарда Домагка (англ.).
|
|||||||||||||||||
