Герхард Рольфс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герхард Рольфс
Ім'я при народженні нім. Gerhard Friedrich Rohlfs[1][2]
Народився 14 квітня 1831(1831-04-14)[3][4][…]
Фегезакd, Bremen-Nordd, Бремен, Німецький союз[6][2][1]
Помер 2 червня 1896(1896-06-02)[3][4][…] (65 років)
Rüngsdorfd[2][1]
Поховання Vegesacker Friedhofd
Країна  Бремен
Місце проживання Веймар[1][2]
Rüngsdorfd[1][2]
Діяльність мандрівник-дослідник, географ, письменник-мандрівник, ботанік, доброволець, French foreign legionnaire, військовий лікар, агент
Галузь ботаніка і Сахара[2]
Alma mater Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла[2], JMU[2] і Геттінгенський університет[2]
Знання мов німецька[3][2] і арабська[2]
Учасник Дансько-пруська війна 1848-1850[1] і Австро-італо-французька війна
Членство Баварська академія наук[1], Леопольдина і Берлінське географічне товариство
Військове звання лейтенант[1][2] і капрал
Батько Gottfried Heinrich Rohlfsd[1]
Родичі Konrad Guentherd[1] і Gerhard Rohlfsd[1]
Брати, сестри Hermann Rohlfsd[1] і Heinrich Rohlfsd
У шлюбі з Lony Rohlfsd[7][2]
Волосся біляве волосся[2]
Автограф
Нагороди

Герхард Рольфс (14 квітня 1831 — 2 червня 1896) — один з найбільших німецьких дослідників Африки. Мандрував по Марокко, Сахарі, Лівійській пустелі, Ефіопії. Перетнув Африку від Середземного моря до Гвінейської затоки.

Молодість[ред. | ред. код]

Народився у Вегезакі поблизу Бремена. Про дитинство Рольфс відомо замало. Доконаним фактом є те, що він брав участь у війні із Данією 1850 року. Потім вирішив присвятити себе медицині, але повноцінної освіти здобути не зміг.

У 1859 році стає солдатом Австрійської імперії. проте незабаром дезертирував й відправився до Французького іноземного легіону. Разом з легіоном Рольфс потрапляє до Альжиру, де вивчає арабську мову, знаймомиться з мусульманськими обрядами. За наказом керівництва Рольфс у 1861 році залишає легіон.

Подорожі[ред. | ред. код]

Видаючи себе за мусульманина Герхард Рольфс із розвідницькою місією потрапляє до Марокко. Тут він поступає на службу до марокканського султана військовим і придворним лікарем. Находячись на цій службі Герхард здійснив декілька мандрівок. У 1862 році він намагався побувати у оазі Тафілалет, який розташовано поблизу південного підніжжя Високого Атласу, але не зміг.

В 1863 році Рольфс знову вирішив перетнути Високий Атлас й на цій раз зумів побувати у Тафілалеті та озі Туат. Він відалився від узбережжя Середземного моря більш ніж на тисячу кілометрів. На зворотному шляху Герхард Рольфс побував у Гадамесі й повернувся у Триполі.

У 1865—1867 роках Рольфс став відомив завдяки своєму переходу через Північну Африку. Він вийшов з Триполі через оазу Гадамес до озера Чад. Після цього скрізь ще недосліджане плато Джос у Центральній Нігерії дістався до річки Бенуе, по якій проплив до впадіння її до річки Нігер. Потім Рольфс піднявся по Нігеру й досяг Джебби у середній течеї річки Конго. Звідти через міста Ілорин та Ібадан прибув до порту Лагос у затоці Бенін, де закінчив свою подорож.

Після цієї мандрівки Герхард Рольфс вирішив зайнятися дослідженням Східної Сахари. У 1867—1868 роках він дослідживав територію Ефіопії, а в 1869 проїхав від Триполі до оази Сіва й Олександрії. Рольфс першим дослідив античні міста Лебда, Птолемаїс та Кирена. У 1874 році мандрівник повернувся у Лівію та здійснив нову подорож до оази Сіва, де досліджував солене озеро Натрон.

У 1878 році Г.Рольфс розпочав чергову експедицію Він відправився з Триполі у Сахару, намагаючись дістатися території Вадаї, але зміг проникнути тільки до оази Куфра, яку не бачив жоден європеєць. При спробі просунитися далі караван, в якому їхав Рольфс був пограбований. Довелося повернутися у Бенгазі на Середземному морі.

У 1884 році Рольфс знову у Ефіопії, але якихось суттєвих досліджень не проводив.

Останні роки[ред. | ред. код]

Могила Герхарда Рольфса. м. Бремен. Німеччина

У 1884 році Герхарда Рольфса німецьке керівництво призначило генеральним консулом Занзибара, але вже 1885 року він повертається до Німеччини. Помер Г.Рольфс 2 червня 1896 року у містечкі Рюнгесдорф поблизу Годесберга (район Бонна), його поховали на Бременському цвинтарі.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Rainer-K. Langner: Das Geheimnis der großen Wüste. Auf den Spuren des Saharaforschers Gerhard Rohlfs. Frankfurt am Main, 2004, ISBN 3-10-043930-9
  • W.B. Kennedy Shaw, Long Range Desert Group, Greenhill Books 2000

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н Deutsche Biographie — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Ratzel F. Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 1, 1896. — S. 325–332.
  3. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  5. ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
  6. ↑ Рольфс Герхард // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  7. ↑ Catalog of the German National Library
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Герхард_Рольфс&oldid=42381509