Герцаївський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герцаївський район
Gertsaivskiy rayon gerb.png Gertsaivskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Чернівецька область
Код КОАТУУ: 7320700000
Утворений: 6 грудня 1991 року
Населення: 32 699 (на 1.08.2013)
Площа: 316 км²
Густота: 102.6 осіб/км²
Тел. код: +380-3740
Поштові індекси: 60500—60546
Населені пункти та ради
Районний центр: Герца
Міські ради: 1
Сільські ради: 13
Міста: 1
Села: 23
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 60500, Чернівецька обл., Герцаївський р-н, м. Герца, вул. Шикули, 4, 2-14-81
Веб-сторінка: Герцаївська РДА
Голова РДА: Ястремський Віорел Михайлович
Голова ради: Скрипа Василь Михайлович

Герца́ївський райо́н (рум. Raionul Herţa) — один із 11 районів Чернівецької області України.

Утворений 1 жовтня 1940 року. 1962 року район ліквідували, його територія увійшла до складу Глибоцького району. 6 грудня 1991 року Постановою №1942/12 Верховної ради України Герцаївський район відновлено.

Загальний огляд[ред.ред. код]

Район розміщений в південно-східній частині Чернівецької області, на правому березі річки Прут і займає територію 0,316 тис. км².

До складу району входить місто Герца та 23 сільські населені пункти, які об'єднані в 13 сільських і одну міську раду.

Населення району становить 32,3 тисяч чоловік. Корінне населення (румуни) — 91,5%, українці — 5%, молдовани — 2,3%; росіяни — 0,9%, інші — 0,3%.

Район межує з Новоселицьким і Глибоцьким районами. По території району проходить державний кордон з Румунією протяжністю 25 км, який охороняють дві прикордонні застави, та функціонує один спрощений автомобільно-пішохідний пункт пропуску.

На території району функціонує Свято-Вознесенський чоловічий монастир, відомий своєю благочинною діяльністю далеко за межами Чернівецької області. Завдяки організаторським здібностям настоятеля Монастиря отця Михайла в 2000 році було розпочато, а в 2002 році завершено будівництво будинку Великої сім'ї в селі Молниця, де сьогодні виховуються 142 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

На території району розташовані ряд зон відпочинку. Діє лижний парк села Горбова (керівник Олег Борисович Колотницький). У селі Хряцька є 3 джерела мінеральних вод, які мають важливі лікувальні властивості. Планується будувати на території цього села санаторно-курортну зону.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Герцаївський район поділяється на 1 селищну раду та 13 сільських рад, які об'єднують 24 населені пункти.

Населення[ред.ред. код]

Національний склад населення району за переписом 2001 року[1]

Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення за переписом 2001 р.)[2]

румунська українська молдовська російська
ГЕРЦАЇВСЬКИЙ РАЙОН 92,2 4,8 1,6 1,2
м. ГЕРЦА 68,1 18,0 2,7 10,9
с. БАЙРАКИ 98,1 0,9 0,4 0,3
с. ПІДВАЛЬНЕ 99,3 0,3 - 0,4
с. БУКІВКА 96,1 3,0 0,3 0,5
с. ВЕЛИКА БУДА 98,7 0,7 - 0,5
с. МАЛА БУДА 98,6 0,9 - 0,4
с. КРУП`ЯНСЬКЕ 98,1 0,8 0,5 0,5
с. ГОДИНІВКА 96,4 2,7 0,2 0,5
с. ЛУКОВИЦЯ 94,6 5,1 - 0,3
с. ГОРБОВА 95,3 3,1 1,0 0,5
с. БАНЧЕНИ 92,1 5,6 1,3 0,8
с. КУЛИКІВКА 95,2 3,2 1,0 0,7
с. ЛУНКА 91,8 3,2 4,1 0,7
с. ВЕЛИКОСІЛЛЯ 98,0 0,8 1,0 0,2
с. МОГИЛІВКА 93,3 3,9 1,0 1,8
с. МОЛНИЦЯ 96,5 2,3 0,5 0,7
с. ОСТРИЦЯ 93,2 5,0 0,5 0,9
с. ПЕТРАШІВКА 98,9 0,6 0,1 0,5
с. ТЕРНАВКА 98,4 1,1 0,2 0,3
с. ДЯКІВЦІ 97,5 0,6 0,9 1,0
с. ХРЯЦЬКА 98,3 1,1 0,3 0,2
с. ЦУРЕНЬ 66,6 5,3 27,8 0,3
с. МАМОРНИЦЯ 4,1 91,1 4,3 0,4
с. РАДГОСПІВКА 82,1 12,2 4,4 1,4

Найбільш поширені прізвища в районі[ред.ред. код]

Лупу, Мурару, Русу, Постевка, Тодерян, Павел, Герман, Биндю, Олару, Фолошня, Чорней, Кілару, Дамян, Каланча, Жар, Алекса, Кобеля, Костя, Вієру, Мафтей, Дубець, Пую, Аміхалакіоає, Біля, Гуцану, Кожокару, Андрієш, Караушу, Чобану, Андронік, Падурару, Боднараш, Паладян, Казаку, Александру, Карабуш, Ніколаєвич, Ротар, Міхай, Пушкашу, Тутунару, Кіріяк, Апетрі, Горенко, Спатару, Маланка, Кудрик, Мельничук, Минзату, Кришмару, Райляну, Москалу, Попович, Чукля, Акостакіоає, Георгіцану, Каламанчук, Лішман, Михай, Алукі, Будяну, Скріпа, Вакарашу, Крецу, Спринчану, Іванюк, Гіба, Кібак, Танас, Капалб, Скріпкару, Чокобок, Думітраш, Кучуряну, Онофрей, Якоб, Матей, Буздуга, Бурла, Урсу, Бомпа, Гаїна, Малуш, Пиргару, Чолан, Тінку, Фортуна, Кудрік, Кобаскі, Роман, Чоботару, Іванець, Чевка, Андрусяк, Мігаєсі, Платіка, Ротару, Дорофтей, Скрипкару, Шодринга

Економіка (сільське господарство, промисловість, торгівля, послуги)[ред.ред. код]

Основна галузь економіки району — сільське господарство. За останні роки в агропромисловому комплексі району відбулися значні перетворення. Створені нові господарські структури засновані на приватній власності на землю і майно.

В районі працюють 5 товариств з обмеженою відповідальністю, 1 сільськогосподарський виробничий приватний кооператив, 1 дослідне господарство, 1 фермерське господарства, 1 приватне підприємства агрофірма «BASA».

У районі зареєстровано 5 промислових підприємств, з яких працюють 5. Найбільші з них мале приватне підприємство «Колос», мале підприємство «Медвироби», ВАТ „Фабрика «Прут»“, фірма «Піко-Інвест», ПП «БУКЕКСПО». Промисловість району спеціалізується, в основному, на переробці сільськогосподарської продукції.

У районі діють близько 130 об'єктів роздрібної торгівлі (магазини і кіоски) та 30 підприємств ресторанного господарства, які належить як юридичним, так і фізичним особам, 3 готелі. Протягом останніх років спостерігається тенденція до розширення торгової мережі фізичних та юридичних осіб.

У сфері послуг працюють близько 236 суб'єктів підприємницької діяльності.

Інвестиційна привабливість[ред.ред. код]

На території району є низка об'єктів, цікавих для інвесторів:

  • будівництво лікувального центру в с. Хряцька та мініцех розливу води;
  • автомайстерні в с. Молниця;
  • деревообробний цех в с. Молниця;
  • кафе в с. Остриця;
  • дитячі садки в с. Хряцька та с. Велика Буда;
  • добудова школи в с. Куликівка.

Культура[ред.ред. код]

В районі діють 23 клубні заклади, 25 бібліотек, 2 музичні школи з 1 філіалом та дитяча художня школа, 3 мистецькі школи. Забезпечують роботу цих закладів культури 109 працівників галузі культури.

Район пишається багатьма художніми колективами, які є переможцями і лауреатами міжнародних, республіканських, обласних конкурсів-оглядів і фестивалів. Народний аматорський хореографічний колектив «Алунелу» будинку народної творчості та дозвілля с. Горбова у 2001 році за вагомий внесок у розвиток культури українського народу, високий художній рівень та виконавському майстерності надано звання «народний аматорський».

У селі Горбова діє єдиний в Україні румуномовний театр «MIORITA», за розвиток театрального мистецтва та організацію навчально-виховної і творчої роботи надано звання «народний аматорський».

Великі успіхів у галузі культури має народний аматорський оркестр «Плаю Херцей» Герцаївського будинку культури (керівник Кришмару І. К.) та народний аматорський оркестр «Валя Прутулуй» будинку народної творчості та дозвілля с. Горбова (керівник — Скалько Д. Д.).

Освіта[ред.ред. код]

В районі налічуються 32 загальноосвітні школи, з них 1 ліцей, 13 шкіл І ступеня, 8 шкіл І-ІІ ступеня, 10 шкіл І-ІІІ ступеня. В школах навчаються 5216 учнів. Здійснювали навчально-виховний процес 543 педагогічних працівників та 51 працівник дошкільних навчальних закладів.

Керівництво відділу освіти на протязі останніх років значну увагу надавала реалізації державних та регіональних освітніх програм. Комп'ютерним навчання охоплено 2408 учнів (70%) від загальної кількості учнів 5-11 класів. Курсу з комп'ютерного навчання пройшли більшість педагогічних працівників району.

Упродовж останніх років відділ освіти районної державної адміністрації вжив заходів для оздоровлення та відпочинку дітей на високому рівні.

У районі продовжується робота щодо проведення капітальних та поточних ремонтів в закладах освіти які потребують покращення умов навчання. Велика увага надається виконанню вимог Закону України «Про охорону дитинства» та Постанови Кабінету Міністрів України № 856 від 19.06.2002 року, які передбачають охоплення гарячим харчуванням безкоштовно дітей з малозабезпечених сімей.

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

На території району функціонують такі лікувальні установи: Герцаївська центральна районна лікарня на 126 ліжок з поліклінікою на 90 відвідувань в день. Байраківська дільнична лікарня на 9 ліжок з поліклінікою на 25 відвідувань в день; 5 лікарських амбулаторій — Горбівська, Острицька; Великобудська, Мольницька, Цуреньська та 12 ФАПів. Працюють у галузі охорони здоров'я 393 чоловік.

Протягом 2007—2008 рр. у галузі охорони здоров'я продовжувалась робота по оснащенню відділень Центральної районної лікарні медичної апаратурою та іншою технікою. Придбано : наркозний апарат, лампа «Дегулюкс» для стоматологічного кабінету, шафи медичні для зберігання медикаменти. Для пологового відділення — монітор фетальний для спостереження за станом плоду, стіл неонатальний з підігрівом, опромінювач фототерапевтичний. Для дитячого відділення -відсмоктувач ОК-10, Фотоелектрокалориметр для клінічної лабораторії та фіброгастроскоп для районної поліклініки. Також придбано нову пральну машину, центрифугу для пральні ЦРЛ .

Створюються нові дільниці сімейної медицини.

Соціальний захист, милосердя[ред.ред. код]

В районі проживає: — 7730 пенсіонерів; — 1691 чол. ветеранів війни; — 108 чол. постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС із них 55 діти; — 876 чол. інвалідів.

На території району функціонує Свято-Вознесенський чоловічий монастир, відомий своєю благочинною діяльністю далеко за межами Чернівецької області. Завдяки організаторським здібностям настоятеля Монастиря отця Михайла в 2000 році було розпочато, а в 2002 році завершено будівництво будинку Великої сім'ї в с. Молниця, де на сьогоднішній день проживають та виховуються 142 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

У районі діють 43 релігійні громади : — 32 церкви Московського патріархату; — 9 молитовних будинків; — Банченський Свято-Вознесенський чоловічий монастир, при якому функціонує 1 будинок Великої сім'ї а також Всеукраїнський центр реабілітації інвалідів "Віра, Надія, Любов".

Молодь та спорт[ред.ред. код]

Понад 20% населення району становить молодь у віці від 14 до 35 років.

Реалізація державної політики протягом останніх років обумовила в районі певні позитивні зміни у сфері фізичної культури і спорту. Закріплено прогресивні тенденції з окремих напрямків фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності в районі. Зокрема, зросла кількість учнів, які займаються в дитячо-юнацьких спортивних школах, а саме піднявся рівень фізкультурно-оздоровчій роботі у навчально-виховній сфері, продовжується робота щодо підвищення ефективності роботи тренерів та вчителів фізичного виховання, підвищення якості навчального процесу, збільшення обсягу рухової активності дітей залежно від психофізіологічної потреби в рухах, виявлення юних талантів та подальшого їх розвитку, значно зросла кількість проведених районних спортивно-масових заходів, поступово зміцняється матеріально-технічна спортивна база району, збільшились обсяги фінансування фізичної культури і спорту, проводиться фізкультурно-оздоровча робота і за місцем роботи громадян, на належному рівні розвивається фізична культура і спорт серед сільського населення, спортивні змагання проводяться в районі і при підтримки виконкомів сільських рад та підприємців, за останні роки є певні досягнення на обласних та республіканських змаганнях, на належному рівні проводиться пропаганда здорового образу життя.

Особлива увага в районі надається розвитку дитячого спорту, а саме фізкультурно-оздоровчій роботі у навчально-виховній сфері

Функціонують в районі дві дитячо-юнацькі спортивні школи. Кількість учнів, які займалися в ДЮСШ у 2007—2008 навчальному році порівняно з минулим навчальним роком зросла на 7,6%.

В ДЮСШ «Освіта» функціонують секції баскетболу, волейболу, гандболу і легкої атлетики. У 2007—2008 навчальному році займалися 392 юнаків та дівчат.

В ДЮСШ «Колос» функціонують секції футболу, легкої атлетики і волейболу. У 2007—2008 навчальному році займалися 372 юнаків та дівчат. Разом по району 764 осіб займаються в ДЮСШ.

Соціально-політичне життя[ред.ред. код]

Найважливішою подією останнього року в житті району є візити найвищих посадових осіб України. Першого вересня 2007 року на відкритті нового сільського клубу в с. Петрашівка, який будувався силами сільської громади та Фондом соціальних інвестицій України, був присутній Міністр закордонних справ України А. П. Яценюк. Неодноразово на різні релігійні свята у Банченському Монастирі були присутні народні депутати Верховної Ради України В.Бойко, Віктор Янукович та інші посадові особи України.

Міжнародні відносини[ред.ред. код]

В районі вживаються заходи щодо поглиблення зовнішньоекономічних зв'язків . Організовуються обміни офіційними делегаціями, семінари-навчання, конференції, бізнес-переговори тощо.

З метою активізації транскордонного співробітництва, за сприяння Чернівецької обласної державної адміністрації представниками Бюро Транскордонного співробітництва в м. Сучава (Румунія) проведено семінари на тему «Презентація програми добросусідства Румунія-Україна». Під час зазначених заходів обговорено основні принципи підготовки та подання проектів транскордонного співробітництва за програмою PHARE/ CBC 2004—2006, організовано зустрічі потенційних партнерів української та румунської сторін.

Ботошанська повітова рада (Румунія) у партнерстві з Герцаївською районною радою впроваджують проект «Дороги без кордонів для об'єднаної Європи», який фінансується за рахунок Європейського Союзу та Уряду Румунії у рамках Програма добросусідства Україна-Румунія 2004—2006 та заходів «Розвиток транскордонної інфраструктури».

Метою проекту є інтенсифікація економічної та соціальної співпраці між Герцаївським районом та Ботошанським повітом щодо створення спільного менеджменту транспортної інфраструктури прикордонної зони.

В результаті втілення проекту передбачається заключення контракту між Герцаївською районною радою та Ботошанською повітою радою щодо розробки інвестиційної пропозиції та комплекту проектно-кошторисної документації реконструкції дороги м. Герца — пост митного контролю Дяківці-Раковець(6 км).

В рамках міжнародного співробітництва Герцаївська районна рада (Україна) та Ботошанська повітова рада (Румунія) уклали угоду партнерства по провадження проекту «Міхай Емінеску — всесвітній поет, поет без кордонів».

Мета проекту є виготовлення порівняльного аналізу, рівень пізнавання і сприятливості творів Емінеску на обох боках кордону, а також довідки про життя і твори Емінеску в Ботошанах та в Чернівецької області.

Природні багатства[ред.ред. код]

Основні природні ресурси — землі та ліса. Земельні ресурси становлять 17435 га. Загальна площа лісів — 2470,5 га. На території району з корисних копалин є запаси глин та суглинків для розвитку цегляно-черепичної промисловості та піщано-гравійної суміші.

Пам'ятки історії[ред.ред. код]

Пам'ятки історії Герцаївського краю відображають майже весь історичний період його розвитку, становлення. Важливе місце в нашій історичній спадщині займають пам'ятники та пам'ятні місця, пов'язані з життям видатних діячів культури, літератури, мистецтва.

У районі розташовані такі історичні пам'ятники історії, археології та культури:

  • Дмитрівська церква та дзвіниця (1757 р.), с. Луковиця;
  • Архангельська церква (1796 р.), с. Цурень;
  • Спиридонівська церква (1807), м. Герца;
  • Успенська церква (1891 р.), с. Остриця;
  • Дмитрівська церква XVIII століття, с. Буківка.

Погруддя Георге Асакі — румунського поета, літературознавця, драматурга, поборника дружби румунського та українського народів.

Погруддя Міхая Емінеску — національного поета румунів, класика світової літератури.

В м. Герца є будинок, в якому жив і творив румунський художник Артур Верона.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.