Герцогиня де Поліньяк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герцогиня де Поліньяк
Duchesse de Polignac
Duchess de Polignac.jpg
Народилася 8 вересня 1749(1749-09-08)
Париж, Франція
Померла 9 грудня 1793(1793-12-09) (44 роки)
Відень, Священна Римська імперія
Ім'я при народженні Йоланда Мартін Габріель де Поластрон
Відома фаворитка Марії Антуанетти, Гувернантка королевських дітей
Чоловік Жуль Франсуа Арман
Діти Жуль де Поліньяк, Аглая (герцогиня де Грамон)

Йола́нда Марті́н Габріе́ль де Поластро́н (фр. Yolande Martine Gabrielle de Polastron), більше відома, як Герцогиня де Поліньяк (фр. Duchesse de Polignac) (8 вересня 1749, Париж9 грудня 1793, Відень) — фаворитка королеви Марії Антуанетти, гувернантка королевських дітей. Під час Французької революції уособлювала старий режим, через її марнотратство й ексцентричність належала до списку ворогів революції. Решту життя провела у вигнанні, померла у Відні, невдовзі після страти Марії Антуанетти.

Біографія[ред.ред. код]

Йоланда Мартіна Габріель де Поластрон народилася у Парижі, походила із старого аристократичного роду. Сім'я не була заможньою, дитинство провела у Лангедоку. По материнській лінії її дідом був Рене Еро, який служив головою поліції Парижа між 1725 і 1739 роками. У дитинстві рано втратила матір, Жанну Шарлотту Еро і у віці трьох років була відправлена на виховання до монастиря. У 1767 році, коли їй виповнилося 18 років вийшла заміж за графа Жуля де Поліньяка, капітана французької армії. У шлюбі народилося четверо дітей.

За запрошенням сестри чоловіка у 1775 році під час офіційної аудієнції була представлена перед королем та королевою у Версалі. Графіня де Поліньяк відразу сподобалася королеві Марії Антуанеті, яка навіть погодилася допомогти виплатити сімейні борги. За визнанням сучасників, Йоланда де Поліньяк мала веселу вдачу і приємну, чарівну зовнішність, певний час належала до найближчого оточення королеви. Саме завдяки графіні де Поліньяк королева у приватному маєтку Малий Тріанон вела розкішний та безтурботний образ життя, спонсорувала театральні постановки, художні твори, тощо.

Мадам де Поліньяк користувалася значним впливом не тільки на королеву, але й на увесь двір. У 1782 році її чоловік отримав титул герцога, а саму Йоланду було призначено на почесну посаду гувернантки королевських дітей. Під час революційних подій 1789 року через свою екстравагантність та марнотратство потрапила до списку ворогів революції. Зображення герцогині де Поліньяк часто з'язвлялося у порнографічних карикатурах на Марію Антуанету того часу присвячених розпусті, яка ніби царювала у Версалі завдяки оточенню королеви. Коли з'явилася загроза захоплення Версалю повсталими жінками Парижу була одною з перших, хто залишив Францію. Решту життя провела у вигнанні, разом з іншими емігрантами-аристократами. Герцогиня де Поліньяк померла у 1793 році від раку. Епітафія на могилі герцогині у Відні, однак стверджує, що вона померла від горя після смерті її найближчої подруги королеви Марії Антуанети. Син герцогині де Поліньяк, Жуль де Поліньяк після реставрації Бурбонів був прем'єр-міністром Франції, що у кінечному результаті стало однією з причин Липневої революції.

Джерела[ред.ред. код]