Герцогство Курляндії і Семигалії (1918)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герцогство Курляндії і Семигалії
1918 Об'єднане Балтійське герцогство United Baltic Duchy flag.svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Курляндії
Східна Європа в 1918 році
Столиця Рига
56°57′ пн. ш. 24°06′ сх. д. / 56.950° пн. ш. 24.100° сх. д. / 56.950; 24.100
Мови німецька, латиська¹
Релігії лютеранство, католицизм, православ'я
Форма правління Князівство
Історичний період Перша Світова війна
 - Брест-Литовський мир 3 березня, 1918
 - визнання
    Кайзером Вільгельмом II
 
8 березня, 1918
 - Об'єднане Балтійське герцогство est.² 22 вересня, 1918
 - Створення Латвії 18 листопада, 1918
Валюта остмарка, острубль, паперова марка, Рубль
Попередник
Наступник
Flag of Russia.svg Курляндська губернія
Flag of the German Empire.svg Обер Ост
Об'єднане Балтійське герцогство United Baltic Duchy flag.svg
1. Також Лівонська й Латгальська.
2. Герцогство увійшло у склад Об'єднаного Балтійського герцогства, але ні перша, ні друга держава не були визнані ніким окрім Німецької Імперії.
Історія Латвії
Coat of arms of Latvia.svg

Герцогство Курляндії і Семмгалії (нім. Herzogtum Kurland und Semgallen; латис. Kurzemes un Zemgales hercogiste) — держава у Східній Європі нового часу. Проголошена наприкінці Першої світової війни, 8 березня 1918 року земельною радою (ландесратом) остзейських німців на території російської Курляндської губернії, колишнього герцогства Курляндії і Семигалії. Земельна рада запропонувала герцогську корону кайзеру Вільгельму II. Хоча Рейхстаг підтримував самовизначення балтійських народів, німецький генеральний Штабу продовжував політику приєднання Прибалтики до Німецької Імперії, спираючись на остзейських німців. Восени 1918, на території всієї Прибалтики було створено Об'єднане Балтійське герцогство, яке було формально визнано кайзером 22 вересня 1918; терен Курляндського герцогства стала його частиною.

Передумови[ред.ред. код]

Під час Першої Світової війни німецькі війська восени 1915, окупували територію Курляндської губернії Російської імперії. Фронт стабілізувався по лінії Рига - Двинськ - Барановичі.

16 листопада 1917, була сформована Народна Рада Латвії, яка 30 листопада 1917, проголосила створення автономної латвійської провінції з кордонами, проведеними за етнографічним ознакою, а 15 січня 1918 року - створення незалежної Латвійської республіки[1].

Після революції в Росії німецькі війська почали наступ з Курляндії, і до кінця лютого 1918, окупували території російських Ліфляндської губернії і Естонської автономної губернії, де також було встановлено владу німецької військової адміністрації. 3 березня 1918, Радянська Росія підписала Брестський мир, визнавши втрату Курляндської губернії, а угоди, підписані в Берліні 27 серпня 1918, позбавили її також Ліфляндської губернії і Естонської автономної губернії.

Паралельно з цим у вересні 1917, остзейські німці почали формувати політичні структури, користуючись заступництвом окупаційної адміністрації, і 8 березня 1918, ландесрат, що складався з остзейськіх німців, проголосив створення Герцогства Курляндського і Семигальского, і запропонував герцогську корону кайзеру Вільгельму II.

Визнання[ред.ред. код]

Кайзер Вільгельм II визнав створення Курляндії як васала Німецької імперії в посланні Курляндському ландесрату 8 березня 1918.

Втрата державності[ред.ред. код]

Восени 1918, на території всієї Прибалтики було створено Об'єднане Балтійського герцогство, яке було формально визнано кайзером 22 вересня 1918; територія Курляндського герцогства стала його частиною.

Примітки[ред.ред. код]