Гесперорнісоподібні

Гесперорнісоподібні (Hesperornithiformes) − ряд вимерлих птахів.

Включає два роди з 4 видами. Залишки цих птахів знайдені у крейдових відкладах Канзасу (США) (приблизний вік 80−90 млн. років). Зауваження щодо систематики: згідно з поглядами деяких науковців гесперорнісоподібних розглядають як вимерлий ряд класу плазуни.

Можливо, до цього ряду також відносяться ще 3 роди (Enaliornis, Neogaeornis, Baptornis) з 4 видами, які були описані за фрагментарними залишками з крейдових відкладів у США, Чилі та Англії, які погано збереглися.

Гесперорнісоподібні − це великі птахи (один вид довжиною понад метр), ймовірно, добре плавали та пірнали, а за зовнішнім виглядом дещо нагадували гагар та норців. Найбільший відомий представник ряду, описаний в 1999 році, був Canadaga arctica, та ймовірно досягав довжини більш ніж у 1,5 м. Потужні задні кінцівки мали 4 пальці, ймовірно, з'єднані плавальною перетинкою або мали вирости у вишляді рогових щитків, як у норців. Чашечка зростається з потужним та довгим акроміальним відростком. Вузький таз типовий для птахів. Здатністю до польоту не володіли: грудина плоска, без кіля; від сильно редукованої передньої кінцівки залишилася маленька тонка плечова кістка. Череп за загальною конфігурацією подібний до черепу гагар, але різко відрізняється рядом особливосте: малий об'єм мозкової порожнини, верхня та нижня щелепи мають зуби, розташовані у загальному жолобку. Передщелепні кістки вкриті роговим покривом та не несуть зубів. Частина хребців гетероцельного типу; хвостовий відділ сильно редукований та не має пігостилю.

Ймовірно, мешкали на морських узбережжях, живилися рибою, яку здобували плаваючи та пірнаючи. По суходолу, ймовірно, пересувалися з великими труднощами.

Гесперорнісоподібні були єдиними мезозойськими тваринами, що колонізували моря та океани. Гесперорнісоподібні вимерли разом за багатьма іншими водними формами тварин.

Посилання

Карташев Н.Н. Систематика птиц. − М.: Высш. школа, 1974. − 367 с.