Герман Гессе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гессе Герман)
Перейти до: навігація, пошук
Герман Гессе
Hermann Hesse
Hermann Hesse 1925 Photo Gret Widmann.jpeg
Герман Гессе 1925 року
Дата народження: 2 липня 1877
Місце народження: Кальв (Німеччина)
Дата смерті: 9 серпня 1962
Місце смерті: Монтаньйола (Швейцарія)
Громадянство: Німеччина, Швейцарія
Мова творів: німецька
Рід діяльності: письменник, поет, художник
Роки активності: 18961962
Напрямок: модернізм
Magnum opus: Гра в бісер
Премії:

Нобелівська премія в галузі літератури (1946)

http://www.hermann-hesse.de/


Nobel prize medal.svg

Ге́рман Ге́ссе (нім. Hermann Hesse, *2 липня 1877, Кальв (Німеччина) — †9 серпня, 1962, Монтаньйола (Лугано, Швейцарія)) — німецький письменник, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури 1946 року.

Найвідоміші твори: «Степовий вовк» (Der Steppenwolf), «Гра в бісер» (Das Glasperlenspiel).

В Україні письменника вивчають у загальноосвітніх навчальних закладах в 11 класі [1] та у вищих навчальних закладах, у рамках обов'язкової програми курсу зарубіжної літератури.

Зміст

[ред.] Біографія

Гессе народився 2 липня 1877 року у містечку Кальв у німецькій землі Баден-Вюртемберг. Він був сином християнських місіонерів, тому в 1891 почав вивчати теологію у Маульбронні, але вже через рік залишив це заняття, став спочатку механіком, а потім книготорговцем. У 1912 Гессе емігрував до Швейцарії, а в 1923 отримав швейцарське громадянство.

Літературну славу письменник здобув завдяки роману «Петер Каменцинд» (Peter Camenzind, 1904). Успіх цього твору дозволив Гессе повністю присвятити себе літературі[2].

Починаючи з роману «Деміан» Гессе опиняється під впливом герметичної традиції, а основною темою його творчості стає ідея поєднання протилежностей. У «Деміані» він формулює ідею Бога на ймення Абраксас, що поєднує у собі добро і зло, при цьому стоїть по той бік протилежностей. Можливо вже тоді Гессе був знайомий із «Сімома настановами мертвим» Карла Юнга, особливо зважаючи на те, що достовірно відомо, що Гессе проходив психоаналіз в учня К. Г. Юнга Йозефа Ленга[3].

Результатом цього навчання стало написання двох епохальних романів — «Сіддхартха» і «Степовий вовк». У першому з них дія відбувається у часи Будди Гаутами, де, проходячи різні стадії життя від крайнього аскетизму до гедонізму, герой осягає єдність всього і вся, приходячи до своєї Самості.

«Степовий вовк» — книга з відкритим кінцем, багато в чому є сповіддю й описує стан душі самого Гессе у часи аналізу Ленга, як Магічний театр. Неважко прослідити борсання самого Гессе — між світом духу та світом матерії, а також страх впасти в міщанство.

У часи духовної революції шістдесятих книги Гессе отримали величезну популярність у молоді, що повставала проти звичних меж юдо-християнської моралі. Його книги стали духовним імпульсом до масового «паломництва у країни Сходу» та відвертання від суєти зовнішнього до погляду всередину[4].

Письменник був тричі одружений і виховав трьох синів.

Гессе помер у Монтаньйолі (зараз — район міста Лугано, Швейцарія) 9 серпня 1962 уві сні від крововиливу у мозок.

[ред.] Вибрана бібліографія

Обкладинка українського видання «Степового вовка» і «Сіддхартхи»

[ред.] Малярство

Гессе почав займатися живописом з часів Першої світової війни. Один з поштовхів до цього дав його лікар Й. Б. Ланг, що просив Гессе зображувати на папері його сновидіння. Герман Гессе був самоуком. Написав близько 3000 акварелей, більшість з яких зображують природу Швейцарії чи є автопортретами.

Перша виставка акварелей Германа Гессе відбулася у Базелі у 1920 році, в цьому ж році в мюнхенському журналі «Віланд», публікуються перші його репродукції.

Після смерті Германа Гессе (1962) виставки його акварелей відбувалися у Токіо (1976 і 1996), Парижі (1977), Нью-Йорку і Монреалі (1980), Сан-Франціско та Чикаго (1981), Мадриді (1985), Люксембурзі (1987), Гамбурзі (1992) та Саппоро (1995)[6].

[ред.] Примітки

  1. Зарубіжна література. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів
  2. http://www.refine.org.ua/pageid-2550-1.html
  3. http://www.ukrlit.vn.ua/zaruba/biography/gesse.html
  4. http://www.refine.org.ua/pageid-2550-1.html
  5. Герман Гессе. Гра в бісер. Переклад Євгена Поповича. Переклад віршів Ліни Костенко. Київ. Вища школа. 1983
  6. http://hesse.ru/art (рос.)

[ред.] Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

[ред.] Твори


Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами