Герман Гессе
| Герман Гессе | |
| Hermann Hesse | |
![]() Герман Гессе 1925 року |
|
| Дата народження: | 2 липня 1877 |
|---|---|
| Місце народження: | Кальв (Німеччина) |
| Дата смерті: | 9 серпня 1962 |
| Місце смерті: | Монтаньйола (Швейцарія) |
| Громадянство: | Німеччина, Швейцарія |
| Мова творів: | німецька |
| Рід діяльності: | письменник, поет, художник |
| Роки активності: | 1896—1962 |
| Напрямок: | модернізм |
| Magnum opus: | Гра в бісер |
| Премії: | |
| http://www.hermann-hesse.de/
|
|
Ге́рман Ге́ссе (нім. Hermann Hesse, *2 липня 1877, Кальв (Німеччина) — †9 серпня, 1962, Монтаньйола (Лугано, Швейцарія)) — німецький письменник, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури 1946 року.
Найвідоміші твори: «Степовий вовк» (Der Steppenwolf), «Гра в бісер» (Das Glasperlenspiel).
В Україні письменника вивчають у загальноосвітніх навчальних закладах в 11 класі [1] та у вищих навчальних закладах, у рамках обов'язкової програми курсу зарубіжної літератури.
Зміст |
[ред.] Біографія
Гессе народився 2 липня 1877 року у містечку Кальв у німецькій землі Баден-Вюртемберг. Він був сином християнських місіонерів, тому в 1891 почав вивчати теологію у Маульбронні, але вже через рік залишив це заняття, став спочатку механіком, а потім книготорговцем. У 1912 Гессе емігрував до Швейцарії, а в 1923 отримав швейцарське громадянство.
Літературну славу письменник здобув завдяки роману «Петер Каменцинд» (Peter Camenzind, 1904). Успіх цього твору дозволив Гессе повністю присвятити себе літературі[2].
Починаючи з роману «Деміан» Гессе опиняється під впливом герметичної традиції, а основною темою його творчості стає ідея поєднання протилежностей. У «Деміані» він формулює ідею Бога на ймення Абраксас, що поєднує у собі добро і зло, при цьому стоїть по той бік протилежностей. Можливо вже тоді Гессе був знайомий із «Сімома настановами мертвим» Карла Юнга, особливо зважаючи на те, що достовірно відомо, що Гессе проходив психоаналіз в учня К. Г. Юнга Йозефа Ленга[3].
Результатом цього навчання стало написання двох епохальних романів — «Сіддхартха» і «Степовий вовк». У першому з них дія відбувається у часи Будди Гаутами, де, проходячи різні стадії життя від крайнього аскетизму до гедонізму, герой осягає єдність всього і вся, приходячи до своєї Самості.
«Степовий вовк» — книга з відкритим кінцем, багато в чому є сповіддю й описує стан душі самого Гессе у часи аналізу Ленга, як Магічний театр. Неважко прослідити борсання самого Гессе — між світом духу та світом матерії, а також страх впасти в міщанство.
У часи духовної революції шістдесятих книги Гессе отримали величезну популярність у молоді, що повставала проти звичних меж юдо-християнської моралі. Його книги стали духовним імпульсом до масового «паломництва у країни Сходу» та відвертання від суєти зовнішнього до погляду всередину[4].
Письменник був тричі одружений і виховав трьох синів.
Гессе помер у Монтаньйолі (зараз — район міста Лугано, Швейцарія) 9 серпня 1962 уві сні від крововиливу у мозок.
[ред.] Вибрана бібліографія
- 1904 — Петер Каменцинд (Peter Camenzind)
- 1906 — Під колесами (Unterm Rad)
- 1910 — Гертруда (Gertrud)
- 1914 — Росхальде (Rosshalde)
- 1915 — Кнульп (Knulp)
- 1919 — Деміан (Demian)
- 1919 — Кляйн і Вагнер (Klein und Wagner)
- 1920 — Останнє літо Клінгзора (Klingsors letzter Sommer)
- 1922 — Сіддхартха (Siddhartha)
- 1927 — Степовий вовк (Der Steppenwolf)
- 1930 — Нарцис і Гольдмунд (Narziss und Goldmund)
- 1932 — Подорож на Схід (Die Morgenlandfahrt)
- 1943 — Гра в бісер (Das Glasperlenspiel). [5]
[ред.] Малярство
Гессе почав займатися живописом з часів Першої світової війни. Один з поштовхів до цього дав його лікар Й. Б. Ланг, що просив Гессе зображувати на папері його сновидіння. Герман Гессе був самоуком. Написав близько 3000 акварелей, більшість з яких зображують природу Швейцарії чи є автопортретами.
Перша виставка акварелей Германа Гессе відбулася у Базелі у 1920 році, в цьому ж році в мюнхенському журналі «Віланд», публікуються перші його репродукції.
Після смерті Германа Гессе (1962) виставки його акварелей відбувалися у Токіо (1976 і 1996), Парижі (1977), Нью-Йорку і Монреалі (1980), Сан-Франціско та Чикаго (1981), Мадриді (1985), Люксембурзі (1987), Гамбурзі (1992) та Саппоро (1995)[6].
[ред.] Примітки
- ↑ Зарубіжна література. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів
- ↑ http://www.refine.org.ua/pageid-2550-1.html
- ↑ http://www.ukrlit.vn.ua/zaruba/biography/gesse.html
- ↑ http://www.refine.org.ua/pageid-2550-1.html
- ↑ Герман Гессе. Гра в бісер. Переклад Євгена Поповича. Переклад віршів Ліни Костенко. Київ. Вища школа. 1983
- ↑ http://hesse.ru/art (рос.)
[ред.] Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Герман Гессе |
- Портал про Германа Гессе(нім.)(рос.)(англ.)(ісп.)(фр.)(італ.)(кит.)(яп.)(кор.)
- Germanic American Institute biography — про зацікавлення Гессе індійською філософією та потяг молоді до його творчості, особливо в 1960-1970-х роках (англ.).
- Project Gutenberg entry з витягами із Сітхартхи (нім.) (англ.).
- Повна бібліографія
- Олесь Ільченко. Місце для гри // Україна молода, 4.11.2010
[ред.] Твори
- Степовий вовк (укр.)
- Степовий вовк (укр.)
|
|||||||||||||||||
