Густав Гесс-де-Кальве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Густав Гесс-де-Кальве
нім. Gustav Adolf Hess de Calve
нім. Gustav Adolf Hess de Calve
Народився 1784
Пешт, Австрійська імперія
Помер після 1837
Серафимівка, Харківська губернія, Російська імперія
Громадянство Австрія Австрія Російська імперія
Національність німець
Діяльність мінералог, композитор, музикант
Alma mater Празький університет
Науковий ступінь доктор філософії
Знання мов російська
Заклад Імператорський Харківський університет
Посада 3-й мер Луганська
Конфесія католицизм
У шлюбі з Серафима Мечникова
Нагороди
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня

Густав Густавович Гесс-де-Кальве (нім. Gustav Adolf Hess de Calve, 1784, Пешт, Австрійська імперія — після 1837, Серафимівка, Харківська губернія, Російська імперія) — мінералог, композитор, музикант, доктор філософії, гірничий начальник Луганського чавуноливарного заводу (1822-1827).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1784 році у місті Пешті, Австрійська імперія).

У 1798 поступив до Празького університету, в якому вивчав історію, філологію, логіку, математику і фізику. Разом із дядею, який отримав службове доручення у Венеції, поїхав до Італії, де вивчав медицину. Як музикант виступав з концертами у Пешті, Львові, Кракові, Варшаві.

1805 року поступив на військову службу офіцером у гусарський полк. Воював у війні проти наполеонівської Франції. Брав участь в Аустреліцькій битві. Після поранення перейшов на службу до російської армії.

1810 року після виходу у відставку одружився з Серафимою Мечниковою й оселився в її маєтку Серафимівка Харківської губернії.

1812 року захистив дисертацію лат. «Dissertatio inauguralis de genuino philosophiae charactere» на ступінь доктора філософії. Однак йому відмовили надати професорську кафедру.

Діяльність у Луганську[ред. | ред. код]

За сприяння впливового брата дружини Євграфа Мечникова, який був сенатором і директором гірничого департаменту, був зарахований на службу у департамент гірничих і соляних справ. 1816-1822 роках у званні обер-гітенфервальтера 8 класу обіймав посаду старшого члена правління Луганського чавуноливарного заводу, а згодом у званні обер-бергмейстера 7 класу — гірничого начальника того ж заводу (1822-1827).

Водночас продовжує займатися наукою і музикою. 1816 року в журналі «Украинский вестник» опублікували уривки, а 1818 року в Харківському університеті вийшла друком повністю його фундаментальна праця «Теорія музики». Гесс-де-Кальве захоплювався народною музикою. Ним були написані кілька варіацій на тему українських народних пісень.

Став одним з перших біографів видатного українського філософа Григорія Сковороди.

На посаді гірничого начальника Луганського заводу впровадив у життя кілька важливих заходів. Був запущений новий свердлувальний цех. Збудував шпиталь, який тривалий час залишався єдиним медичним закладом в окрузі. За його ініціативи була відкрита гірничозаводська школа, перше професійне навчальне училище у Лівобережній Україні. Започаткував зразкову ферму, яка почала працювати з 1827 року. Заснував зразковий мінералогічний кабінет Луганського заводу для вивчення гірничими офіцерами та працівниками геологічних партій різних мінералів. Це був перший музей у Луганську.

Усі проекти не фінансувалися державою, тому начальник змушений був виконувати приватні замовлення.

1826 року за доносом звинувачений у незаконній розтраті державних коштів і звільнений з посади. Після шестирічного розслідування суд заборонив займати державні посади і сплатити в скарбницю близько 6 000 рублів.

Залишив Луганськ і відправився у свій маєток у Серафимівку Харківської губернії, де помер близько 1838 року.

Праці[ред. | ред. код]

  • Теория музыки, или рассуждение о сем искусстве, заключающее в себе историю, цель, действие музыки, генерал-бас, правила сочинения (композиции), описание инструментов, разные роды музыки и все, что относится к ней в подробности.
  • О шуточном и смешном («Украинский Вестник», 1817)
  • Сковорода — украинский философ («Украинский Вестник», 1817)
  • О чихании, или о причинах желания при сем здоровья, уривок з невиданої праці «О суеверии» (1818)
  • Опыт исторического исследования об образовании человеческих способностей, в особенности по части минералогии (журнал «Соревнователь. Труды Вольного общества любителей российской словесности», 1820)
  • Несколько слов о древних рудниках в Сибири
  • Об открытии новых минеральных источников на Кавказе («Отечественные Записки», 1825).

Музичні твори[ред. | ред. код]

  • концерт для 2 фортепіано з оркестром
  • варіації на теми українських народних пісень («Як казала матуся» та ін.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гесс-де-Кальве Густав, Вернет Иван Сковорода — украинский философ // Украинский вестник. — 1817. — апрель, ч. VI. — С. 108—151.
  • Темник Ю. А. Первые журналисты Донецкого края.  – Луганск:Шико,2007. – 288 с.
  • Абашник В.А. Г.Г. Гесс де Кальве как представитель «Харьковской философской школы И. Е. Шада» // Абашник В.А. Харьковская университетская философия (1804-1920). – Харьков: Бурун и К, 2014. – Том 1 (1804-1850). – С. 224-235.

Посилання[ред. | ред. код]