Гестія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гестія (Εστία)
Hestia.png
'Гестія Джустініані, Вінченцо Джустініані
Богиня вогню, покровителька домашнього вогнища
Міфологія: Давньогрецька
В інших культурах: Веста
Місцевість: Стародавня Греція
Заняття: Берегиня сімейного добробуту
Батько: Кронос
Мати: Рея
Брати/сестри: Зевс, Посейдон, Аїд, Деметра,Гера
Зображення у Вікісховищі?

Гестія (грец. Εστία) — дочка Кроноса й Реї, сестра Зевса, Посейдона, Аїда, Деметри та Гери, богиня вогню, покровителька домашнього вогнища, ніколи не залишала Олімпу.

Посейдон і Аполлон домагалися її руки, але вона вважала за краще залишитися незайманою і жити у свого брата Зевса[1]. Її зображення було в афінському Прітанеї[2]. Її статуя край дороги в Фессалії[3]. Заснувала місто Кносс[4].

Вона дала обітницю зберігати дівоцтво і не мала власної родини, хоч сама стояла на сторожі сімейного добробуту, щастя. Гестію шанували в кожному домі і в кожній святині, в усіх молитвах називали її ім'я. Під її захистом були діти, сироти й молода сім'я. Досить було прибульцеві, гостеві чи втікачеві, коли він не мав певності, що його гостинно зустрінуть, доторкнутися до краю вогнища, і з цієї миті вважалося, що він перебуває під захистом богів.

У кожному місті палало священне вогнище Гестії. Коли хтось виїздив із дому, то просив Гестію допомогти йому щасливо повернутися до рідного порога; коли повертався, вітав її подячною молитвою. Люди, які засновували нові колонії, брали з собою полум'я з вогнища Гестії як символ єдності з рідним містом. У Римі Гестію ототожнювалася з Вестою.

До нашого часу зберігся вислів «родинне (домашнє) вогнище».

Їй приносилася жертва перед початком будь-якого священнодійства, не залежно від того чи мало воно приватний або громадський характер, завдяки чому утворилася і приказка «починати з Гестії», що служила синонімом успішного і правильного підходу до справи.

Жрицями Вести ставали дівчата з десяти років. Вони користувалися величезним пошаною: перед ними розступався натовп; якщо засуджений до смерті зустрів весталку, то його не мали право карати і т. д. Протягом тридцяти років весталки не могли виходити заміж і народжувати дітей, якщо це правило порушувалося, то порушницю закопували в землю живцем.

Їй присвячені XXIV і XXIX гімни Гомера і LXXXIV орфічний гімн.

Література [ред.]

Примітки [ред.]

  1. Гомерівські гімни IV 21-25
  2. Павсаній. Опис Елалди I 18, 3
  3. Вакхілід. Епінікії XIVb 4
  4. Лактанцій. Божественні настанови I 11, 46

Див. також [ред.]

  • 46 Гестія — астероїд, названий на честь богині.