Гетсиманський сад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гетсиманський сад
івр. גת שמנים

Єрусалим
Давні оливкові дерева Гетсиманського саду, 2009
Давні оливкові дерева Гетсиманського саду, 2009
Загальна інформація
Країна Ізраїль Ізраїль
Район Croix de l Ordre du Saint-Sepulcre.svg Кустодія Святої Землі
Географічні координати 31°46′46″ пн. ш. 35°14′25″ сх. д. / 31.779402° пн. ш. 35.240197° сх. д. / 31.779402; 35.240197Координати: 31°46′46″ пн. ш. 35°14′25″ сх. д. / 31.779402° пн. ш. 35.240197° сх. д. / 31.779402; 35.240197
Транспорт
Автошлях шосе № 417, вулиця «Derech Jericho», біля Церкви Всіх Націй

Гетсима́нський сад, Гефсима́нія, Ге(ф/т)сима́н (грец. Γεθσημαν від івр. גת שמנא‎, гат шманім; івр. גת שמנא‎, гат шамна буквально «оливкова давильня») — оливковий сад, розташований у нижній частині Оливкової гори біля струмка Кедрон на схід від центру Старого міста в Єрусалимі (тепер Ізраїль).

Згадування у Євангеліях[ред.ред. код]

Гефсиманія відома з прадавнього, біблійного часу. Згідно з Євангеліями, саме тут було схоплено Христа (Мф. 26:36; Мк. 14:32-53; Лк. 22:39-53; Ів. 18:1-13):

«
  • Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам. (Мф. 26:36)
  • І приходять вони до місцевости, на ім'я Гефсиманія, і каже Він учням Своїм: Посидьте ви тут, поки Я помолюся. І, взявши з Собою Петра, і Якова та Івана, Він зачав сумувати й тужити... І сказав Він до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут і пильнуйте! І Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як можна, минула Його ця година. І благав Він: Авва-Отче, Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу!... А проте, не чого хочу Я, але чого Ти... І вернувся, і знайшов їх, що спали, та й каже Петрові: Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнувати? Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, бадьорий бо дух, але немічне тіло! І знову пішов і молився, те саме промовивши слово. А вернувшись, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були. І не знали вони, що Йому відказати... І вернувсь Він утретє, та й каже до них: Ви ще далі спите й спочиваєте? Скінчено, надійшла та година: у руки грішникам ось видається Син Людський!... Уставайте, ходім, ось наблизивсь Мій зрадник... І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люди з мечами та киями від первосвящеників, і книжників, і старших. А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого я поцілую, то Він, беріть Його, і обережно ведіть. І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: Учителю! І поцілував Його... (Мк. 14:32-45)
 »

Християнські церкви Гефсиманії[ред.ред. код]

У християнській традиції Гетсиманський сад вшановується як одне з місць Пристрастей Христових і тому відвідується прочанами. Ще перший історик Християнської церкви кін. ІІІ — поч. IV ст.ст. Євсевій Кесарійський писав у своєму «Ономастикону», що до Гетсиманського саду біля підніжжя Оливкової гори вчащають вірники на молитви.

Починаючи від 1681 року Гетсиманський сад перебував під контролем францисканців.

Відомо, що на місці моління Ісуса в IV столітті було збудовано церкву, пізніше зруйновану. Однак, у середині XII столітті церкву було відновлено[1].

У теперішній час у Гефсиманії розташовані декілька християнських церков:

В Гетсиманському саду дотепер збереглося вісім древніх оливкових дерев, вік яких обчислюється близько 2 тисячами років[3].

Поруч з Гетсиманським садом знаходиться Церква Святого Сімейства, перебудована в XII столітті на місці якої 326 року імператриця Єлена звела першу церкву. У її напівпідземному приміщенні містяться Гробниця Богородиці і гробниці її батьків - Йоакима і Анни (праворуч від вівтаря) і Йосипа Обручника (ліворуч від вівтаря). У найнижчій частині храму, в печері, закритій мармуровою плитою, міститься гробниця, куди апостоли поклали тіло Діви Марії після її смерті. Гробницю було відкрито за рішенням Третього Константинопольського собору і в ній було виявлено пояс і поховальні речі[4]. Церква належить греко-православній церкві, але є також представництва російської, коптської, сирійської і вірменської общин.

Галерея[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

Джерела і посилання[ред.ред. код]