Гефестіон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гефестіон
грец. Ήφαιστίων
Hephaistion portrait Prado bronze sketch.jpeg
Народився 356 до н. е.
Пелла
Помер 324 до н. е.
Екбатана
Поховання Вавилон
Звання полководець Александра Македонського

Гефестіон (грец. Ήφαιστίων, *356 до н. е.(-356) — †324 до н. е.) — найближчий друг Александра Македонського і один із його полководців.

Біографія[ред.ред. код]

Гефестіон, син Амінтора із Пелли, був приблизно одного віку з Олександром і ріс разом з ним. Немає відомостей про їхнє спільне навчання у Аристотеля в Мієзі, хоча Діодор згадує про переписку між філософом і Гефестіоном.

В популярній літературі Гефестіона часто називають коханцем Александра, хоча історичних відомостей про відносини між ними такого роду відсутні. Висновки роблять на основі дуже довірливих стосунків царя зі своїм другом, а також відомості про бісексуальність Александра, цілком буденною для македонських царів і античних греків класичної епохи.

Гефестіон супроводжував Александра впродовж усього його походу в Азію, будучи в складі «Загону друзів». Після битви при Іссі Александр в супроводі Гефестіона направився оглядати особистий караван царя Дарія ІІІ, який втік. Їх зустріли дочка Дарія Статіра і його дружина Сісігамбіс. Побачивши переможців мати-цариця впала навколішки перед Гефестіоном, який був вищий на зріст і, на думку персів, більш схожий на царську особу. Александр заспокоїв її, додавши:

«Не хвилюйся, мати, він — теж Александр.»

У вирішальній битві при Гавгамелах в 331 р. до н. е. Гефестіон був поранений в бою в руку. Якщо до того часу він був просто особистим другом царя, то тепер увійшов до числа так названих «тілоохоронців», з числа який цар призначав полководців і сатрапів завойованих провінцій. Проте цар рідко доручав Гефестіону самостійне керування військом.

Весілля в Сузах: Александр Великий з дружиною в центрі, Гефестіон по його праву руку.

Перед походом в Індію і переходом через Гіндукуш (в сучасному Афганістані) Александр надав Гефестіону статус «хіліархі» (персидський ранг) і фактично поставив його другою після себе людиною в державі. За часів походу Гефестіон перебував у головному загоні, займався будівництвом мостів, а також очолював кінноту гетайрів в битві при Гідаспі. Саме Гефестіон зображений на картині древньогрецького художника поруч з Александром під час останнього одруження на Статірі, а також ще 89 шлюбів в Сузах. Це масове одруження відоме як Весілля в Сузах. Повернувшись після тяжкого індійського походу в Сузи, одну з столиць Персидської імперії, Александр одружився на дочці Дарія Статірі, а її молодшу сестру Дрипетиду віддав в дружини Гефестіону. В такий спосіб він вирішив скріпити дружбу з Гефестіоном родинними зв'язками.

Восени 324 до н. е. армія Александра розташувалась в Екбатанах на зимування. Там під час урочистих ігор після одного з бенкетів Гефестіон захворів і за тиждень помер. Існує багато версій про причини його смерті, найвірогіднішою є тиф (про це свідчать описані симптоми хвороби). Також розповсюдженою є думка про отруєння Гефестіона, оскільки у нього, одного з найбільш наближених до царя осіб, було надзвичайно багато заздрісників і ворогів.

Александр був вражений його смертю. Збожеволівши він горя, відмінив усі свята і наказав стратити лікаря, який лікував Гефестіона. За словами Арріана:

«Деякі додають, що він повісив лікаря Главка, нібито, за погане лікування, за словами ж інших, за те, що він спокійно дивився, як Гефестіон напивався».

Було наказано віддати шану Гефестіону як великому герою. Його тіло перевезли до Вавилону і спалили з дуже витратними почестями. Вісім місяців по тому і сам Александр помер від хвороби.

Джерела[ред.ред. код]