Гефестіон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гефестіон
грец. Ήφαιστίων
Hephaistion portrait Prado bronze sketch.jpeg
Народився 356 до н. е.
Пелла
Помер 324 до н. е.
Екбатана
Поховання Вавилон
Громадянство Стародавня Македонія
Звання полководець Александра Македонського

Гефестіон (грец. Ήφαιστίων, *356 до н. е.(-356) — †324 до н. е.) — найближчий друг Александра Македонського і один із його полководців.

Біографія[ред.ред. код]

Гефестіон, син Амінтора із Пелли, був приблизно одного віку з Олександром і ріс разом з ним. Немає відомостей про їхнє спільне навчання у Аристотеля в Мієзі, хоча Діодор згадує про переписку між філософом і Гефестіоном.

В популярній літературі Гефестіона часто називають коханцем Александра, хоча історичних відомостей про відносини між ними такого роду відсутні. Висновки роблять на основі дуже довірливих стосунків царя зі своїм другом, а також відомості про бісексуальність Александра, цілком буденною для македонських царів і античних греків класичної епохи.

Гефестіон супроводжував Александра впродовж усього його походу в Азію, будучи в складі «Загону друзів». Після битви при Іссі Александр в супроводі Гефестіона направився оглядати особистий караван царя Дарія ІІІ, який втік. Їх зустріли дочка Дарія Статіра і його дружина Сісігамбіс. Побачивши переможців мати-цариця впала навколішки перед Гефестіоном, який був вищий на зріст і, на думку персів, більш схожий на царську особу. Александр заспокоїв її, додавши:

«Не хвилюйся, мати, він — теж Александр.»

У вирішальній битві при Гавгамелах в 331 р. до н. е. Гефестіон був поранений в бою в руку. Якщо до того часу він був просто особистим другом царя, то тепер увійшов до числа так названих «тілоохоронців», з числа який цар призначав полководців і сатрапів завойованих провінцій. Проте цар рідко доручав Гефестіону самостійне керування військом.

Весілля в Сузах: Александр Великий з дружиною в центрі, Гефестіон по його праву руку.

Перед походом в Індію і переходом через Гіндукуш (в сучасному Афганістані) Александр надав Гефестіону статус «хіліархі» (персидський ранг) і фактично поставив його другою після себе людиною в державі. За часів походу Гефестіон перебував у головному загоні, займався будівництвом мостів, а також очолював кінноту гетайрів в битві при Гідаспі. Саме Гефестіон зображений на картині древньогрецького художника поруч з Александром під час останнього одруження на Статірі, а також ще 89 шлюбів в Сузах. Це масове одруження відоме як Весілля в Сузах. Повернувшись після тяжкого індійського походу в Сузи, одну з столиць Персидської імперії, Александр одружився на дочці Дарія Статірі, а її молодшу сестру Дрипетиду віддав в дружини Гефестіону. В такий спосіб він вирішив скріпити дружбу з Гефестіоном родинними зв'язками.

Восени 324 до н. е. армія Александра розташувалась в Екбатанах на зимування. Там під час урочистих ігор після одного з бенкетів Гефестіон захворів і за тиждень помер. Існує багато версій про причини його смерті, найвірогіднішою є тиф (про це свідчать описані симптоми хвороби). Також розповсюдженою є думка про отруєння Гефестіона, оскільки у нього, одного з найбільш наближених до царя осіб, було надзвичайно багато заздрісників і ворогів.

Александр був вражений його смертю. Збожеволівши він горя, відмінив усі свята і наказав стратити лікаря, який лікував Гефестіона. За словами Арріана:

«Деякі додають, що він повісив лікаря Главка, нібито, за погане лікування, за словами ж інших, за те, що він спокійно дивився, як Гефестіон напивався».

Було наказано віддати шану Гефестіону як великому герою. Його тіло перевезли до Вавилону і спалили з дуже витратними почестями. Вісім місяців по тому і сам Александр помер від хвороби.

Джерела[ред.ред. код]