Гирло Прорва
| Гирло Прорва | |
|---|---|
| Розташування | |
| Координати | 45°28′30″ пн. ш. 29°43′48″ сх. д. / 45.4750583° пн. ш. 29.7301778° сх. д. |
| Прибережні країни |  Україна
|
| Море | Чорне море |
| Довжина | 5,8 км[1] |
| Річки | |
| Вливаються річки | Очаківське гирло |
| Острови | о. Шабаш, о. Прорвін, коса Таранова |
| Мапа | |
| |
Гирло Прорва (англ. Prorva mouth) — лівий рукав однієї з ділянок Очаківського рукаву дельти Дунаю (6-й км), що протікає між островами Шабаш і Прорвін і безпосередньо впадає в Чорне море. Через штучний з’єднувальний канал гирло зв’язане з Жебріянською бухтою, де знаходиться Усть-Дунайський порт.[2] Довжина гирла – 5,8 км. На його берегах установлено 2 маяки (на 3-му км - основний, на 1-му км - резервний).
Гідрологія[ред. | ред. код]
Аналіз проникнення осолонених вод в рукав Прорва[3] показав, що поширення зони змішування в рукаві відбувається у вигляді «клину» осолоненних вод при витратах води менше 567 м³/с. Зміна положення і розмірів «клину» осолоненних вод - процес інерційний і в значній мірі визначається режимом вітру. Нагінні вітри північного і північно-східного напрямів збільшують дальність проникнення осолоненних вод у рукав, згінні (південно-західний і південний) зменшують.
Вплив судноплавства на гирло Прорва[ред. | ред. код]
Є обмежено судноходним – з правилами плавання можна познайомитись за посиланням - www.delta-pilot.ua [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.] Максимальні габарити суден, які можуть проходити по гирлу: довжина - 121.5 / 135.0 метрів, ширина - 17.50 / 22.00 м, осадка - 4,5 м.[4]
1957-1979[ред. | ред. код]
Для забезпечення судноплавства в 1957 було побудовано канал в усті гирла Прорва (ЧорноморНДІпроект[5]). Він не забезпечував морського судноплавства, але по ньому могли ходити судна типу «річка-море». Довжина каналу становила приблизно 5 км, найменша ширина - 60 м, глибина - 4,5-5 м. Канал з його морською дільницею довжиною 2,5 км, що починалась в барі, був фактично штучним продовженням гирла Прорва.[1] Рух суден був одностороннім. Лімітуючими були глибини 4-4,8 м.
У зв’язку з випрямленням русла у витоку гирла і частковим укріпленням його берегів шпунтовою стінкою відбувалася зміна природної тенденції розвитку та активізації рукава. Значно збільшився стік наносів і заносимість бару рукава. Устьове подовження Прорви сягало 100 м за рік. Для забезпечення судноплавства доводилось безперервно вести високовитратні роботи з поглиблення дна гирла. Динаміка ремонтного черпання в гирлі досить красномовна (млн. м³): 1958 - 0,15; 1963 - 0,65; 1968 - 1,14; 1973 - 1,70; 1977 - 2,08.[1]
1979-1998[ред. | ред. код]
Для забезпечення проходу ліхтерів на Дунай Жебріянська бухта була в 1979 з’єднана з гирлом Прорва каналом довжиною 1,5 км з шириною суднового ходу 45 м і глибиною до 3,5 м. Канал прорили з ковша порту Усть-Дунайськ (ківш — невелика акваторія в порту) до затону 3-го кілометру гирла Прорва. Довжина цього каналу втричі менша відстані від його голови до устя Прорви, через що почалась активізація більш короткого водного з’єднання і канал поступово почав розмиватись, збільшилась його глибина і ширина. За даними Дунайської гідрометеорологічної обсерваторії, частка стоку води в цьому каналі зросла з 10-15% до 25-30% загального стоку рукава Прорва.[1] В результаті, зменшилась швидкість течії і збільшилась заносимість нижньої частини гирла Прорва. Потреби в коштах на ремонтне черпання зросли в рази і через їх нестачу в 1990-х роках роботи були згорнуті до мінімуму (1990 - 3,24 млн м³, 1994 - 1,25 млн м³, 1995 - 0,073 млн м³). Канал практично перестав існувати після шторму в листопаді 1994, а спроби його відновлення після ремонтного черпання в 1997 і 1998 були припинені після руйнівного осіннього шторму 1998 року.[1][6]
1998-2003[ред. | ред. код]
Після цього єдиним варіантом судноплавства між Дунаєм і Чорним морем на території України в наступні п’ять років залишався з’єднувальний технологічний канал порту Усть-Дунайськ, через який щорічно проходило від 0,8 до 2,0 тис. суден з невеликою осадкою.[1] Частина суден, що направляються в українські портові міста Кілію, Ізмаїл і Рені, проходять через гирла Бистре й Усть-Дунайськ, тоді як більша їх частина змушена йти через Сулинський канал Румунії. Після обміління гирла Прорва уряд України в 2003 році ухвалив рішення щодо будівлі власного судноплавного каналу через гирло Бистре в українській дельті Дунаю.[5] Це рішення піддавалось критиці зі сторони екологів, науковців, міжнародних організацій.[7][8]
В 2007 були зупинені роботи з поглиблення рукава Прорва і його з'єднувального каналу.[9]
Туризм[ред. | ред. код]
В 2013 році туристам доступна водна екскурсія «Шлях до птахів» по рукавах "Очаківський – Прорва – Таранів кут і коса Таранова – Прорва - Очаківський" (м. Вилкове)[10]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Судоходные соединения Дуная: каналы Килийского гирла / Порты Украины, № 05 (61) 2006 [Архівовано 26 листопада 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Гирло Прорва на карті // Навігаційні карти річки Дунай [Архівовано 3 червня 2018 у Wayback Machine.] charts.gov.ua
- ↑ Расчет проникновения морских вод в рукав Прорва дельты Дуная[недоступне посилання](рос.)
- ↑ "Синя" книга Європейської економічної комісії (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 грудня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
- ↑ а б Стале судноплавство в Україні. Альтернативні судноплавні шляхи в українській дельті Дунаю (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2014. Процитовано 28 липня 2013.
- ↑ Запорожцы на Дунае [Архівовано 7 серпня 2013 у Wayback Machine.] from-ua.com
- ↑ Что происходит с каналом на Быстром (Дунай)[недоступне посилання]
- ↑ Вилемир Зизак. Гидрологические аспекты обеспечения морского судоходства на украинской части дельты Дуная / "Дельта и человек" №29 // «Судоходство» № 7-8, 2003 [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Комплексные обследования морского края Килийской дельты Дуная в 2011-2012 / Український гідрометеорологічний журнал, 2012, №11[недоступне посилання з травня 2019]с.24
- ↑ Индивидуальные (малые группы). Водные экскурсии и прогулки, 2013. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
- Заповідник як невільна економічна зона / Галицькі контракти №01-02, січень 2003
- Вебсайт Дунайського Біосферного заповідника
- Перспективи розвитку судноплавства в українському Придунав’ї / «Дзеркало тижня. Україна» №1
- Ю. Д. Шуйський. Природні та штучні фактори впливу на дельтову систему Дунаю // Геополитика и экогеодинамика регионов. 2007. Вып. 2. С. 76-80
- Збереження біорізноманіття // Екологія, право, людина epl.org.ua
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |