Гирьовий спорт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ривок гирі

Гирьовий спорт — циклічний силовий вид спорту, який ґрунтується на підніманнях гир (гирі) максимальну кількість разів за визначений проміжок часу згідно з правилами змагань у двох змагальних вправах (двоборство: поштовх, ривок) або в одній (поштовх довгим циклом).

Історія[ред. | ред. код]

Після всенародної популярності, яку вправи з ваговими гирями отримали наприкінці XIX і на початку XX ст., на довгий час гирі перетворились на різновид циркового мистецтва і стали допоміжними засобами розвитку фізичних якостей в інших видах спорту, залишаючись при тому атрибутом народних гулянь і розваг.

Новітня історія гирьового спорту в Україні починається в 1960-х роках. Змагання з гирями швидко розповсюджуються в сільській місцевості, на заводах, в армії і флоті та серед студентської молоді. 1970 в Україні затверджуються перші правила змагань, до яких увійшли три вправи (триборство) — жим гирі кожною рукою, поштовх двох гир від грудей і ривок одною рукою. Залежно від рангу, змагання проводяться з гирями 16, 24 і 32 кг. Враховуючи зростаючу популярність і доступність змагань з гирями, в Україні 1974 вперше введено почесне спортивне звання «Майстер спорту з гирьового спорту».

Значним поштовхом у подальшому розвитку гирьового спорту в Україні було прийняття 1985 року Єдиних всесоюзних правил змагань, проведення першого чемпіонату СРСР і введення почесного спортивного звання «Майстер спорту СРСР». Перший всесоюзний чемпіонат проводився 23 — 24 листопада 1985 в місті Липецьку (Росія).

Після розпаду Радянського Союзу у 1992 була створена Міжнародна федерація гирьового спорту (МФГС) і Федерація гирьового спорту України (ФГСУ).

З 1988 в Україні розвивається новий напрям гирьового спорту — композиційне жонглювання, започаткований групою силового жонглювання «Козацькі витівки», створеною на базі Національного медичного університету їм. О. О. Богомольця. Своїми виступами, побудованими у стилі українських народних танців, група сприяє популяризації гирьового спорту серед населення України, а також у країнах ближнього і дальнього зарубіжжя, та відродженню культурної спадщини України.

Найвидатнішими досягненнями наших гирьовиків можна вважати результат Федора Усенка з м. Суми у поштовху двох двопудових гир — 149 разів у ваговій категорії до 80 кг, показаний у 1989 році та не перевершений до сьогодні, рекорд у ривку Юрія Петренка з міста Черкаси — по 110 підйомів кожною рукою (1998); а також досягнення тринадцятиразового чемпіона світу Романа Михальчука з міста Луганська, який першим серед гирьовиків України удостоєний високого спортивного звання «Заслужений майстер спорту України».

Нормативи[ред. | ред. код]

Примітка: нормативи взяті з неофіційного сайту.

Чоловіки. Класичне двоборство.

В/к
Вага гирі 32 кг
Вага гирі 24 кг
Вага гирі 16 кг
МСМК
МС
КМС
I
II
III
Ію
ІІю
ІІІю
В/к 48 кг






100
65
40
В/к 53 кг






110
75
45
В/к 58 кг



80
60
40
120
85
50
В/к 63 кг
145
95
60
90
70
50
130
95
55
В/к 68 кг
165
110
70
100
80
55
140
100
60
В/к 73 кг
180
125
82
110
85
60
150
110
65
В/к +73 кг



115
90
65
160
115
70
В/к 78 кг
195
135
92
120
95
70



В/к 85 кг
205
145
105
130
100
75



В/к +85 кг



135
105
80



В/к 95 кг
215
155
110
140
110
85



В/к 105 кг
220
160
115
150
120
90



В/к +105 кг
222
165
120
155
130
100



Чоловіки. Поштовх довгим циклом.

В/к
Вага гирі 32 кг
Вага гирі 24 кг
Вага гирі 16 кг
МСМК
МС
КМС
I
II
III
Ію
ІІю
ІІІю
В/к 48 кг






30
25
20
В/к 53 кг






38
32
26
В/к 58 кг



45
35
25
45
38
30
В/к 63 кг
48
37
28
50
39
29
51
41
32
В/к 68 кг
57
44
35
55
44
33
56
46
36
В/к 73 кг
64
49
41
60
48
36
61
51
41
В/к +73 кг



62
50
38
64
54
44
В/к 78 кг
69
53
45
64
52
40



В/к 85 кг
75
57
48
69
56
44



В/к +85 кг



73
59
46



В/к 95 кг
80
60
52
76
62
48



В/к 105 кг
82
62
55
80
65
50



В/к +105 кг
85
64
57
85
70
55



Жінки. Ривок.

В/к
Вага гирі 24 кг
Вага гирі 16 кг
МСМК
МС
КМС
I
II
III
В/к 53 кг



80
60
40
В/к 58 кг
120
100
55
90
70
50
В/к 63 кг
130
110
63
100
80
60
В/к 63+ кг



105
85
65
В/к 68 кг
140
120
69
110
90
70
В/к 68+ кг
150
130
73
120
100
80

Література[ред. | ред. код]

  • Гирьовий спорт у системі фізичної підготовки студентів вищих навчальних закладів : навчально-методичний посібник / С. П. Зубков, С. В. Романчук. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2012. – 162 с.
  • Щербина Ю. В. Сторінки новітньої історії гирьового спорту в Україні.
  • Воротынцев А. И. Гири. Спорт сильных и здоровых. М.: Советский спорт, 2002, — 272 с: ил.

Посилання[ред. | ред. код]