Глазов

Глазов
Основні дані
Країна	Росія
Регіон	Удмуртія
Засноване	17 століття
Статус міста	1780
Населення	98,2 тис. (2008)
Площа міста	69 км²
Поштові індекси	427620
Телефонний код	7 34141
Географічні координати	058.133 00052.6558°08′ пн. ш. 52°39′ сх. д.58.133333° пн. ш. 52.65° сх. д. 58.133333, 52.65
Міська влада
Веб-сторінка	http://www.glazov-gov.ru/
Мер міста	Александр Вершинін

Гла́зов (рос. Гла́зов, удм. Глаз) — місто (з 1780 року) в Росії, адміністративний центр Глазовського району Удмуртської республіки. Місто є самостійним муніципальним утворенням і до складу муніципального району не належить.

Населення — 98,2 тис. осіб (за даними 2008 року).

Глазов розташовано на лівому березі річки Чепци (притока В'ятки), за 180 км від Іжевська.

Мер міста — Олександр Вікторович Вершинін.

Загальні знання про місто

Географія

Місто розташовано на заселеній горбистій рівнині, що пересічена долинами рік Чепца, Сига, Мала Сига. Найбільша з них є Чепца. Крайні висотні відмітки в межах міста: від 136,7 м до 176,1 м. Найвища крапка знаходиться на горі Солдир, з якій проглядається весь Глазов, що простягнувся із заходу до сходу на 14 км і з півночі до півдня — на 5 км. Місто займає площу 6916 га, протяжність межі становить 64 км.

Часовий пояс

Місто Глазов, як і вся Удмуртія, розташовано в часовому поясі, позначеному за міжнародним стандартом як Moscow Time Zone (MSK/MSKS). Зміщення відносно UTC становить +3:00 (MSK, зимовий час) / +5:00 (MSKS, літній час).

Історія

Вид Глазова

Своє літочислення Глазов веде з 1678 року (перше згадування про місто в писемному джерелі). День міста традиційно відзначається у другу суботу вересня.

В 1780 році за указом Катерини II село Глазово отримало статус міста та герб. Число мешканців в ту добу було менше тисячі осіб.

В 1793 році на центральної площі міста побудовано кам'яний собор, що був названий Преображенським (знесено в 1960 році, зараз на його місці будується Преображенський храм скромніших розмірів). З 1804 року забудова міста ведеться за планом з Санкт-Петербургу Івана Лема. Рідкий тип радіально-дугового планування центру міста збережено донині. Головна площа за формою являє собою око, від якого розходяться сім вулиць-вій, що придає назві міста особливий символізм.

З 1796 до 1818 року городничим Глазова був Петро Федорович Чайковський, дід російського композитора Петра Ілліча Чайковського.

В 1837 році проїздом на Урал в Глазові зупинявся майбутній імператор Російської держави — Олександр II. Супроводжував його в тій поїздки російський поет Василь Андрійович Жуковський. На честь тої події в місті була побудовано каплиця Олександра Невського (у цей час за оригінальними ескізами вона відновлена).

В 1825 році в Сибір через Глазов провезли учасників грудневого повстання в Петербурзі, що намагалися скинути монархію і ліквідувати кріпацтво. Серед них були брати Бестужеви, В. К. Трубецькой, С. Г. Волконський, близькі друзі Олександр Пушкіна — І. І. Пущін та В. К. Кюхельбекер.

На 1856 рік Глазов став головним торговим центром повіту. Хліб, льон, шкіри, коноплі, сало вивозилися за кордон через порт Архангельськ.

В 1898 році по території Глазовського повіту пройшла Транссибірська магістраль.

Сьогодні в Глазові працюють десятки підприємств різного профілю, існує розвита інфраструктура. Донедавна майже кожен третій мешканець міста, або сам працював на Чепецькому механічному заводі, або був сім'янином його працівника. Майбутнє Глазова, як і перше, пов'язано з підприємством, яке колись дало маленькому провінційному місту друге життя.

Транспорт

Глазовський вокзал

Через Глазов проходить північна гілка Горьківської залізниці та автомобільна траса Глазов — Ігра, що забезпечує вихід на Іжевськ та Перм.

Особистості

В місті народилися:

• • Абдулов Віталій Зінурович — російський кіноактор;
  • Глазирін Олексій Олександрович — радянський актор театру та кіно;
  • Єфаєва Олена Сергіївна — російська фігуристка
• Герої Радянського Союзу:
  • Барамзіна Тетяна Миколаївна;
  • Єгоров Веніамін Миколайович.

Див. також: Категорія:Уродженці Глазова