Глазове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Глазове
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Шосткинський район
Громада Шосткинська міська громада
Основні дані
Перша згадка 1620 рік
Населення 519 (2001 рік)
Поштовий індекс 41110
Телефонний код +380 5449
Географічні дані
Географічні координати 52°07′26″ пн. ш. 33°29′22″ сх. д. / 52.12389° пн. ш. 33.48944° сх. д. / 52.12389; 33.48944Координати: 52°07′26″ пн. ш. 33°29′22″ сх. д. / 52.12389° пн. ш. 33.48944° сх. д. / 52.12389; 33.48944
Середня висота
над рівнем моря 		138 м
Водойми Бичиха
Місцева влада
Адреса ради 41110, Сумська обл., Шосткинський р-н, с. Глазове, вул. Центральна, 1
Карта
Глазове. Карта розташування: Україна
Глазове
Глазове
Глазове. Карта розташування: Сумська область
Глазове
Глазове
Мапа
Мапа

Гла́зове — село в Україні, у Шосткинській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 519 осіб (2001 рік). Колишній орган місцевого самоврядування — Глазівська сільська рада. Розташовано за 40 км від райцентру, на лівому березі річки Бичихи.

Географія[ред. | ред. код]

Село Глазове знаходиться на лівому березі річки Бичихи, вище за течією за 6 км розташоване село Дібрівка, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Кривоносівка.

Символіка[ред. | ред. код]

На гербі зображено Всевидяче око на синьому тлі. Внизу золота чаша для причастя на зеленому круглому камені, з боків по каблучці з коштовним камінням. Давньоруське слово «глазъкъ»[1] означає «кулька» чи круглий предмет тому на гербі всі фігури круглі чи мають заокруглені контури (герб є промовистим). Всевидяче око (російське слово "глаз" - око, походить від старослов'янського, і вказує, що очне яблуко - кулька) зображено без трикутника, зелена кам'яна кулька (польське слово "głaz" великий камінь), дві каблучки з коштовним камінням (українське слово "глазок" означає коштовне каміння). Оскільки основне населення села в давнину складали монахи то на гербі присутня чаша для причастя, а зелений колір кульки - Новгород-Сіверський монастир. Загалом герб промовляє: Бог все бачить - як мирське, так і церковне.

Історія[ред. | ред. код]

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (червень 2019)

Село відоме з 1620[2] року. Помилковим є твердження, що Глазове Шосткинського району вперше згадується під 1654 роком. Ця помилка вперше була допущена під час написання багатотомного видання «Історія міст і сіл УРСР» і нині[коли?] повторюється у всіх подальших довідкових і наукових виданнях. Насправді ж перша згадка про село під 1654 роком стосується с. Глазово, яке розташовано на р. Коста (Брянська область Російської федерації)[3].

Село Глазове Шосткинського району було засноване наприкінці XIV–поч. XV ст. ченцями Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря. Глазове при річці Бичиха вперше згадується 1620 року і вже тоді значилося селом[2].

Серед мешканців розповсюдженою є легенда про заснування Глазова вихідцями з с. Кривоносівка (Середино-Будського району). «Із Кривоносівки від пана втекли селяни, яких чимось скривдив він. Серед них був і одноокий (одноглазий) чоловік. Він став серед втікачів головним. Йшли вони цілий день і вирішили зупинитись на нічліг, думаючи, що вже далеко втекли від свого села і від ненависного пана. Вранці втікачів збудили крики панів. Виявилось, що втекли вони зовсім недалеко (близько 3-4 км), але далі вже не пішли, а поселилися в тому місці, де зупинилися. Так і виникло село, яке було назване на честь одноокого ватажка — Глазове»[4].Але записувачі цієї легенди не взяли до уваги те, що с. Кривоносівка було засноване дещо пізніше Глазова[5].

Також нами піддається сумніву думка про те, що найстаріша вулиця села є вул. Красичка. Судячи з географічного розташування Глазова, найбільш ймовірно, що найпершим було заселено «трикутник» вулиць Центральної, Новгород-Сіверської і Зеленої рощі[6].

Село Глазове згадується у жалуваній грамоті царя Олексія Михайловича Новгород-Сіверському монастирю від 22 квітня 1669 року, в універсалах українських гетьманів І. Самойловича від 31 (21) серпня 1673 року, та І. Скоропадського 1711 року[2][7].

Під час ревізії (тодішнього перепису населення) 1723 року 7 дворів з 37 у Глазовому значилися як козацькі, інші ж 30 — належали монастирським селянам. Але згодом ченці монастиря «повернули» і ті 7 козацьких дворів до селянського стану[2].

В Описі Новгород-Сіверського намісництва 1779—1781 рр. зазначається: «Сотни Новгородской. Село Глазов. Разстоянием от деревни Дмитровки в 7 верст, на проселочной дороге. Положением состоит при речки Бычихе (текущей в дол), по левом берегу. (Лежит оное село на низком ровном месте). В том селе церков деревяная 1, (а публичных строений не имеется). Лесов в принадлежностях сего села нет и в случаи надобности строевой получают от своего монастыря, (а дровяной за позволением онаго берут в лежащих к селу Пираговке лесах упалой и неспособной к строению.

В том селе жителей: священник 1, причетников 2. Посполитых монастырских дворов 69, у ных хат 94, безд. хат 13, (обывателей 110).

Жители онаго села упражняются в хлебопашестве; (и хлеба наработивают только на пропитание на себя, а остающейся иногда от своего употребления продают в местечке Новгородке. Прибыль же свою получают из одной родящейся тут пеньки, кою они продают в экономию своего монастыря, а масло из семян ими делаемое, отвозят в Глухов и Янполь для продажи)».

Від самого свого заснування і до 1786 року село Глазове належало Новгород-Сіверському монастирю. Після указу Катерини ІІ про передачу монастирських земель «в казну» глазівці стають державними селянами, які протягом подальшої історії Російської імперії не були передані у власність поміщиків[6].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 705 осіб, з яких 292 чоловіки та 413 жінок.[8]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 524 особи.[9]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]

Мова Відсоток
російська 54,14 %
українська 45,66 %
молдовська 0,19 %

Відомі мешканці[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Етимологія слова глазки
  2. ↑ а б в г Лазаревский А. М. Описание старой Малороссии: в 3 т. / А. Лазаревский. — К.: Типография К. Н. Милевского, 1888. — Т. 1: Полк Стародубский. — с. 224
  3. ↑ Лазаревский, Александр (1888). Описание старой Малороссии. т. 1. Полк Стародубский. Киев: Типография К. Н. Милевского. с. 318.
  4. ↑ Матеріали сільської бібліотеки с. Глазове Шосткинського району
  5. ↑ Лазаревский, Александр (1888). Описание старой Малороссии. т. 1. Полк Стародубский. Киев: Типография К. Н. Милевского. с. 223—224.
  6. ↑ а б Кулик А. А. З історії с. Глазове Шосткинського району Сумської області // Сіверщина в історії України. Випуск 10. — Глухів-Київ: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2017. — с. 81-83
  7. ↑ Хутір Шостка та інші поселення краю в історичних документах від 1551 року / упоряд. В. Кириєвський. — Шостка: [б.в.], 2003. — с. 11-14.
  8. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  10. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Глазове&oldid=42158629