Глазовий Павло Прокопович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Павло Прокопович Глазовий | |
 |
|
| Дата народження: | 30 серпня 1922 |
|---|---|
| Місце народження: | село Новоскелюватка, Миколаївська область |
| Дата смерті: | 31 жовтня 2004 |
| Місце смерті: | Київ |
| Рід діяльності: | Письменник |
| Напрямок: | поет-гуморист, поет-сатирик |
Глазовий Павло Прокопович (30 серпня 1922, село Новоскелюватка — 31 жовтня 2004) — український поет — гуморист і сатирик. Автор поеми «Слався, Вітчизно моя!», 13 книжок сатири та гумору, 8 книжок для дітей.
Зміст |
[ред.] Біографія
Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім`ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 р. був призваний служити в армії. Учасник Великої Вітчизняної війни. Після війни Глазовий навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. У 1950—1961 рр. — заступник головного редактора журналу «Перець», згодом заступник головного редактора журналу «Мистецтво».
Друкувався з 1940 року. Окремими виданнями вийшли:
- поема «Слався, Вітчизно моя!» (1958),
- поетичні збірки сатири та гумору
- жартівлива поема «Куміада» (1969),
- «Усмішки» (1971),
- «Смійтесь, друзі, на здоров'я» (1973),
- «Байки та усмішки» (1975),
- «Весела розмова»(1979),
- «Хай вам буде весело» (1981),
- «Сміхологія» (1982).
Книжки для дітей:
- «Пушок і Дружок» (1957) та «Старі друзі» (1959), написані в співавторстві з Федором Маківчуком,
- «Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника» (1958) — у співавторстві з Богданом Чалим,
- «Іванець-Бігунець» (1963),
- «Як сторінка, то й картинка» (1964),
- «Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу» (1965),
- «Перченя» (1966).
Серед останніх книжок — «Вибрані усмішки» (1992), «Веселий світ і Чорна книга» (1996), збірка «Сміхослов» (1997). В них зібрані твори різних жанрів, зокрема байки, гумористичні, ліричні поезії, проза, жартівливі поеми, дитячі казки.
Невичерпними джерелами творчості гумориста є скарби живої мови, іскристі перлини народної мудрості. Гумор Павла Прокоповича — доброзичливий, веселодайний. Байкам притаманні дотепність й влучність. Чимало байок та мініатюр мають риси народного анекдоту. Його твори з задоволенням виконують майстри слова, народні артисти А. Литвинов, А. Паламаренко, а ще раніше лунали вони з вуст Андрія Сови. Творчість П. П. Глазового — життєдайна, вона є завжди відкритою сторінкою веселої вдачі українського народу, його доброго настрою.
[ред.] Твори
[ред.] Поетичні збірки сатири та гумору
.jpg)
- «Великі цяці» (1956)
- «Карикатури з натури» (1963)
- «Коротко і ясно» (1965)
- «Щоб вам весело було» (1967)
- «Усмішки» (1971)
- «Смійтесь, друзі, на здоров'я» (1973)
- «Байки та усмішки» (1975)
- «Весела розмова»(1979)
- «Хай вам буде весело» (1981)
- «Сміхологія» (1982)
- «Вибрані усмішки» (1992)
- «Веселий світ і Чорна книга» (1996)
- збірка «Сміхослов» (1997)
[ред.] Книжки для дітей
- «Пушок і Дружок» (1957) в співавторстві з Ф. Маківчуком
- «Старі друзі» (1959), в співавторстві з Ф. Маківчуком
- «Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника» (1958) — у співавторстві з Б. Чалим,
- «Іванець-Бігунець» (1963)
- «Як сторінка, то й картинка» (1964)
- «Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу» (1965)
- «Перченя» (1966)
[ред.] Інші твори
- Дядько їсти хоче
- Заморські гості
- Заноза
- Красотульки
- Кто шумєл?
- Мова величава
- Не в своїй тарілці
- Серед темної ночі
- Спілкування
- Турок
[ред.] Нагороди
- Лауреат премії ім. Остапа Вишні 1988 року за книжку «Сміхологія».
- Перший лауреат премії ім. Петра Сагайдачного 1996 р.
- орден «За заслуги» (1997) за вагомий внесок в українську літературу.
[ред.] Література
- Глазовий Павло Прокопович // Мала філологічна енциклопедія / Уклали Олександр Скопненко, Тетяна Цимбалюк. — К.: Довіра, 2007. ISBN 978-966-507-209-6 — С. 78.
