Глауконіт
| Глауконіт | |
|---|---|
 дрібнозернистий масивний агрегат глауконіту |
|
| Загальні відомості | |
| Клас мінералу | шаруваті силікати |
| Підклас | {{{Підклас}}} |
| Група | {{{Група}}} |
| Генезис | осадовий |
| Хімічна формула | K, Ca, Na)<1(Al, Fe3+, Fe2+, Mn)2[(OH)2 |
| Ідентифікація | |
| Колір | темно-оливковий, синьо-зелений, чорно-зелений, травянисто-зелений, жовто-зелений |
| Сингонія | {{{Сингонія}}} |
| Спайність | добра по {010} |
| Злам | зернистий |
| Твердість за шкалою Мооса | 2-3 |
| Блиск | матовий |
| Колір риски | темно-зелена |
| Питома вага | {{{Питома вага}}} г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Інші властивості | |
Глауконі́т (стара українська назва - зеленка) (рос. глауконит, англ. glauconite, англ. celadongreen; нім. Glaukonit m) — мінерал, класу силікатів групи гідрослюд, до складу якого входять кремній, алюміній, калій, залізо та ін., належить до групи слюд.
Стара українська назва: зеленка.
Зміст |
Загальний опис[ред.]
Склад: (K, Ca, Na)<1(Al, Fe3+, Fe2+, Mn)2[(OH)2 |Al0,35Si3,65O10].
Містить (%): SiO2 - 44-56; Al2O3 - 3-22; Fe2O3 - 0-27; FeO - 0-8; MgO - 0-10; K2O до 10%, H2O - 4-10%. Відомі також домішки Li і В.
Сингонія моноклінна. Густина 2,2-2,9. Твердість 2-3. Колір зелений, блиск матовий. Високомагнезіальні відміни називають селадонітом, високоглиноземисті – сколітом.
Характерний для всіх геол. систем починаючи з докембрію. Г. поширений у пісках, пісковиках, глинах, мергелях та вапняках усіх геологічних систем, забарвлюючи ці породи в зеленуватий колір.
Є одним з основних мінералів, що використовуються для визначення віку осадових гірських порід (K-Ar-методом). Ґ. застосовується для виготовлення мінеральних масел та фарб, відбілювачів, як сорбент, для виробництва декоративного бетону і цементу, в скляній пром-сті. Вживається як добриво.
В Україні є на Поділлі, на Волині та ін.
Різновиди[ред.]
Розрізняють:
- глауконіт 1М (найпоширеніша політипна модифікація глауконіту з одним пакетом в елементарній комірці);
- глауконіт 2М1 (політипна модифікація глауконіту з двома пакетами в елементарній комірці, які повернуті один відносно одного на 1200);
- глауконіт 3Т (політипна модифікація глауконіту з трьома пакетами в елементарній комірці);
- глауконіт магніїстий (селадоніт);
- глауконіт марганцевистий (відміна глауконіту, яка містить 1-1,5 % MnO).
Див. також[ред.]
Джерело:[ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Словник-довідник з фізичної географії / укл. Єна О. В., Супричов О. В. — Київ, 2002. — с. 238
- Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.
Посилання[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: category:mica |
