Глаукофан
Глаукофан (рос. глаукофан, англ. glaucophane, нім. Glaukophan m) – породотвірний мінерал класу силікатів. Лужний амфібол ланцюжкової будови.
Зміст |
[ред.] Загальний опис
Формула: Na2Mg3Al3(OH)2[Si8O22]. Домішки: Fe2+,Fe3+,Са, К. Містить (%): Na2О – 6,98; MgO – 13,02; Al2О3 – 12,04; SiO2 – 57,73; Н2О – 2,27.
Сингонія моноклінна.
Азбестоподібна відміна глаукофан. – родусит.
Кристали призматичні.
Колір темносиній, безбарвний.
Твердість 5,5-6,5.
Густина 3,1-3,3.
Спайність довершена за призмою.
Характерний мінерал глаукофанових і слюдяних кристалічних сланців.
Зустрічається у метаморфічних гірських породах. Ґлаукофанові сланці широко розповсюджені в прибережних горах Каліфорнії (США), в горах Канто (Японія), вздовж східного узбережжя Корсики, та в ряді районів Швейцарських Альп. В Україні є в Кривому Розі.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.