Глибока
| смт Глибока | |||
|---|---|---|---|
|
|||
| Країна |  Україна |
||
| Область/АРК | Чернівецька область | ||
| Район/міськрада | Глибоцький район | ||
| Рада | Глибоцька селищна рада | ||
| Код КОАТУУ: | 7321055100 | ||
| Офіційний сайт: | — | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1438 | ||
| Статус | із 1956 року | ||
| Площа | км² | ||
| Населення | 9465 (01.02.2013) | ||
| Поштовий індекс | 60400—60406 | ||
| Телефонний код | +380 3734 | ||
| Географічні координати | 48°05′23″ пн. ш. 25°55′42″ сх. д. / 48.08972° пн. ш. 25.92833° сх. д.Координати: 48°05′23″ пн. ш. 25°55′42″ сх. д. / 48.08972° пн. ш. 25.92833° сх. д. | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Глибока-Буковинська | ||
| До обл. центру: | |||
| - залізницею: | 34 км | ||
| - автошляхами: | 30 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | смт. Глибока, вул. Шевченка, 1 | ||
| Карта | |||
  Глибока
|
|||
 Глибока
|
|||
Глибока (в 1919 — 1940 роках Адинката) — селище міського типу у Чернівецькій області, адміністративний центр Глибоцького району.
Зміст |
Історія[ред.]
Перша письмова згадка про Глибоку датована 1438 роком. Вона подана, як запустіла місцевість на «Чорній Поляні», а в грамоті цього ж року молдавський господар Ілля I наділив місцевістю під назвою Глибока придворного суддю Петра Гудиму. Напевно тоді і виникло село Глибока, назва якого походить від місця його розташування — селище лежить у глибокій улоговині. В 1490 році в літописах згадується про те, що церква Глибокої увійшла до Радівецької єпархії, а в 1491 році молдавський господар Стефан ІІІ своєю грамотою ствердив передачу села Глибока придворному Юдці.
Протягом довгого часу Глибока зі своїми землями і угіддями була власністю феодалів і монастирів. В 1774 році Глибока, як і вся Буковина, перейшла від Туреччини під владу Австрії. В 1857 році в селищі будується спиртовий завод, а в 1869 році починається будівництво залізниці Чернівці-Вадул Сирет-Сучава, яка пройшла через Глибоку.
За переписом 1910 року в Глибоці нараховувалося 5549 чоловік. Переважна більшість селян займалася сільським господарством. З листопада 1918 року по 28 червня 1940 року Глибока входить до складу Румунії. Сільська рада в Глибоці була створена 5 липня 1940 року. Першим сільським головою був обраний житель Глибокої Нестор Ткачук. В липні 1940 року Глибока стала районним центром. В 1956 році Глибока була переведена до категорії селища міського типу. З липня 1959 року по липень 1992 року до складу Глибоцької селищної ради входить село Димка.
Культура[ред.]
Глибока славиться своїми талантами далеко за межами селища, району, області. Зокрема народний танцювальний колектив «Ізвораш», який очолює заслужений працівник культури Нагірний Георгій Іванович відомий далеко за межами України. Добру славу заслуговує і народний театр та оркестр народних інструментів. До послуг жителів селища працюють будинок творчості та дозвілля, бібліотека, історикокраєзнавчий музей,
Персоналії[ред.]
З селища вийшло досить багато відомих в Україні людей:
- Домка Ботушанська — народна поетеса України,
- Сергій Канюк — письменник,
- Анна-Дарія Андрусяк — артистка,
- Григорій Тимофійович Безверхній — журналіст, поет, член спілки журналістів України.
Визначні місця[ред.]
Окрасою селища є центральний майдан, який обрамляють високі світлі будівлі, що надають Глибокій міського вигляду. На майдані знаходиться пам'ятник Тарасу Шевченку, а поряд у скверику біля кінотеатру пам'ятник воїнам-афганцям. На місці Народного дому — пам'ятник Борцям за волю України.
Примітки[ред.]
 |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (травень 2011) |
|
||||||||
|
|||||||||||
