Глибоцький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Глибоцький район
Glybockiy rayon gerb.gif Glybockiy rayon prapor.gif
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Чернівецька область
Код КОАТУУ: 7321000000
Утворений: 1956
Населення: 73 647 (на 1.08.2013)
Площа: 673.2 км²
Густота: 108.6 осіб/км²
Тел. код: +380-3734
Поштові індекси: 60400—60499
Населені пункти та ради
Районний центр: Глибока
Міські ради: 1
Сільські ради: 24
Села: 37
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 60400, Чернівецька обл., Глибоцький р-н, м. Глибока, вул. Піонерська, 2а, 2-42-95
Веб-сторінка: Глибоцька РДА
Голова РДА: Загарюк Микола Георгійович
Голова ради: Ванзуряк Григорій Степанович

Глибо́цький райо́н — один з одинадцяти районів Чернівецької області України. Розташований у південній частині області. Площа району — 686 км². На півдні район межує з Румунією, на заході — зі Сторожинецьким, а на сході — з Герцаївським районами Чернівецької області.

Адміністративний центр — смт Глибока.

Рельєф[ред.ред. код]

За особливостями рельєфу Глибоцький район належить до передгірної зони Чернівецької області і міститься в Прут—Сіретському межиріччі.

Формування рельєфу відбувалося під впливом русла та басейну річки Сірет. Великі ділянки зсувного рельєфу у вигляді вражаючих цирків-амфітеатрів простежуються в долині річки Дерелуй біля сіл Червона Діброва та Валя Кузьмина. Найвищий пагорб Глибоцького району — Кирилівський горб, розташований на південному заході від села Кам'янка. Висота його становить 478 м над рівнем моря.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат району — помірно континентальний із прохолодною зимою і теплим, помірно вологим літом. Взимку температура може знижуватись до −32 °C, а літом підніматись до +35 °C.

Річки[ред.ред. код]

Найбільшими водними артеріями є річка Сірет та її притока Малий Сірет. Сірет протікає через південний захід району; довжина його в межах району становить 31 км.

Рослинний світ[ред.ред. код]

На території району розповсюджені букові ліси. Тут зростають рідкісні рослини, зокрема: беладонна звичайна, венерині черевички, лунарія оживаюча, шафран Гейфелів тощо. Є також і ендемічні види (лікоподієла заплавна та мажок жовтий).

Тваринний світ[ред.ред. код]

Для тваринного світу району характерне поширення як степових, так і гірських видів. Тут трапляються заєць-русак, лисиця, сойка, зяблик, яструб та шуліка. Значну кількість представників фауни занесено до Червоної книги України.

У районі є сприятливі умови для полювання (лісові масиви Турятського, Їжівського, Кам'янського лісництв) і рибальства (водойми поблизу сіл Турятка, Станівці, Тарашани, Біла Криниця, а також річка Сірет).

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Населення[ред.ред. код]

Національний склад населення району за переписом 2001 року[1]

Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення)[2]

українська румунська молдавська російська
ГЛИБОЦЬКИЙ РАЙОН 52,56 40,1 5,87 1,15
смт ГЛИБОКА 84,64 11,72 0,44 2,97
с. БАГРИНІВКА 3,23 96,29 0,07 0,21
с. ВАЛЯ КУЗЬМІНА 54,18 35,14 8,05 2,15
с. ВОЛОКА 2,08 97,53 0,03 0,3
с. ГРУШІВКА 1,43 96,38 1,6 0,51
с. ОПРИШЕНИ 4,07 94,93 0,58 0,33
с. СЛОБІДКА 93,52 6,26 - 0,22
с. ДИМКА 6,2 91,81 0,75 0,81
с. ЙОРДАНЕШТИ 3,36 95,8 0,35 0,22
с. КАМ'ЯНКА 91,82 7,43 0,14 0,48
с. КАРАПЧІВ 8,27 90,97 0,14 0,53
с. КОРОВІЯ 68,15 4,98 26,14 0,6
с. КОРЧІВЦІ 66,59 31,68 0,52 0,46
с. КУПКА 2,06 96,86 0,37 0,67
с. ЛУКОВИЦЯ 97,38 1,35 1,06 0,21
с. КУТ 98,63 0,68 - 0,68
с. МИХАЙЛІВКА 99,33 0,4 - 0,27
с. ЧЕРВОНА ДІБРОВА 99,39 - - 0,61
с. МОЛОДІЯ 43,54 7,46 48,06 0,89
с. ТЕРЕБЛЕЧЕ 13,81 80,71 0,62 0,55
с. ГОРБІВЦІ 97,64 1,61 0,11 0,54
с. ВЕРХНІ СИНІВЦІ 5,64 94,15 0,21 -
с. НИЖНІ СИНІВЦІ 3,66 95,53 0,3 0,51
с. СТАНІВЦІ 1,36 98,14 0,29 0,14
с. СТАРИЙ ВОВЧИНЕЦЬ 96,81 2,4 0,15 0,54
с. БІЛА КРИНИЦЯ 20,12 0,59 2,37 76,33
с. СТЕРЧЕ 99,27 0,24 - 0,41
с. ТАРАШАНИ 91,89 3,65 3,34 1,11
с. ПРИВОРОКИ 8,49 11,92 78,27 1,32
с. ТУРЯТКА 97,33 1,94 0,31 0,37
с. ПОЛЯНА 2,36 96,57 0,86 0,21
с. ЧАГОР 88,56 4,57 5,58 1,13
с. ЧЕРЕПКІВЦІ 95,68 1,06 0,38 2,45
с. НОВИЙ ВОВЧИНЕЦЬ 97,88 0,61 - 0,91
с. СУЧЕВЕНИ 11,08 87,6 0,48 0,78
с. ПЕТРИЧАНКА 88,46 7,8 1,25 2,03
с. ПРОСІКА 6 92,24 0,73 0,59
с. ПРОСОКИРЯНИ 43,3 56,13 - 0,57


Найбільш поширені прізвища в районі[ред.ред. код]

Постевка, Ткачук, Унгурян, Божеску, Пентелейчук, Чорней, Попеску, Карлійчук, Семенюк, Панцир, Романюк, Воробець, Боднарюк, Попович, Павленко, Онофрейчук, Сучеван, Мунтян, Балан, Русу, Зегря, Бічер, Лазурко, Алергуш, Жиряда, Шородок, Лупуляк, Загарюк, Морар, Костинян, Гуцуляк, Чоботар, Микитюк, Жижиян, Патраш, Цибуляк, Ропчан, Мельничук, Топало, Кузик, Савчук, Пую, Головач, Колотило, Зеленівський, Репчук, Товарницький, Косован, Паламарюк, Піцул, Василаш, Ковальчук, Опаєць, Руснак, Кирстюк, Ротар, Сидоряк, Шотропа, Козачук, Баланюк, Білецький, Михайлюк, Максимюк, Данилюк, Павлюк, Сандуляк, Придій, Бурла, Безушко, Білан, Гудима, Тарица, Павлович, Юркевич, Стрільчук, Горда, Кожокар, Косташ, Сарафінчан, Булезюк, Куцак, Кирчу, Панчук, Рубанець, Плантус, Білоус, Дущак, Дуган, Плеван, Кобель, Герман, Голунга, Кінащук, Корня, Кушнір, Радукан, Крилюк, Габор, Цугуй, Меренюк

Об'єкти туризму[ред.ред. код]

До найперспективніших туристичних об'єктів належать:

  • дерев'яна церква в селі Луківці — архітектурна пам'ятка XVIII ст., яка була побудована у 1757 році. Ця незвичайна архітектурна споруда збудована без єдиного цвяха. Неподалік церкви зведено дзвіницю;
  • Білокриницький собор Успіння Пресвятої Богородиці — кам'яний старообрядницький собор, який було зведено протягом 1900–1908 років за сприяння одного з найбагатших московських купців на прізвище Овсянников. Собор, нині діючий, являє собою відомий архітектурний витвір, створений в традиціях московського зодчества;
  • віковий дуб «Штефана Великого» в селі Валя Кузьміна. Скельний дуб, вік якого — понад 500 років, розташований на території Кузьмінського лісництва. За переказами, дуб був посаджений Штефаном Великим після перемоги над військом польського короля Альбрехта;
  • парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва (Глибоцький, Петричанський, Просіцький, Карапчівський), засновані у XIX ст. На їх території зростають близько 40 видів цінних дерев та чагарників;
  • урочище «Лісове озеро» — мальовнича водойма штучного походження. Розташоване на краю лісового масиву, що прилягає до селища Глибока з боку села Червона Діброва, озеро є гарним місцем для відпочинку та рибальства.
  • Петрівецький заказник — ландшафтний заказник загальнодержавного значення.


Глибоцький район насичений пам'ятками дерев'яної архітектури. Тут зосереджені найдавніші храми хатнього типу. Цей тип культових споруд характерний для Буковини і півночі Молдови.

Поряд з дерев'яними збереглися цінні пам'ятники кам'яного зодчества, адже в першій чверті XIX століття у великих населених пунктах споруджувалися купольні храми, а в невеликих селах — простіші, безкупольні. В них чітко проявилися типові для Буковини риси кам'яного зодчества: план-трилисник, невисока дзвіниця.

У Старововчинецькому ліцеї нині діє музей історії села Старий Вовчинець, де зібрано багато експонатів побутового характеру, зберігається велика колекція писанок.

Примітки[ред.ред. код]