Глибоцький район

Глибоцький район
Район на карті області
Основні дані
Країна:	Україна
Область/АРК:	Чернівецька область
Код КОАТУУ:	7321000000
Утворений:	1956
Населення:	▲ 73 169 (на 1.12.2011)
Площа:	673.2 км²
Густота:	108.6 осіб/км²
Тел. код:	+380-3734
Поштові індекси:	60400—60499
Населені пункти та ради
Районний центр:	Глибока
Міські ради:	1
Сільські ради:	24
Села:	37
Мапа району
Районна влада
Адреса:	60400, Чернівецька обл., Глибоцький р-н, м. Глибока, вул. Піонерська, 2а, 2-42-95
Веб-сторінка:	Сторінка на сайті ОДА
Голова РДА:	Загарюк Микола Георгійович
Голова РР:	Ванзуряк Григорій Степанович

Глибо́цький райо́н — один з одинадцяти районів Чернівецької області України. Розташований у південній частині області. Площа району — 686 кв. км. На півдні район межує з Румунією, на заході — зі Сторожинецьким, а на сході — з Герцаївським районами Чернівецької області.

Адміністративний центр — смт Глибока.

Рельєф

За особливостями рельєфу Глибоцький район належить до передгірної зони Чернівецької області і міститься в Прут—Сіретському межиріччі.

Формування рельєфу відбувалося під впливом русла та басейну річки Сірет. Великі ділянки зсувного рельєфу у вигляді вражаючих цирків-амфітеатрів простежуються в долині річки Дерелуй біля сіл Червона Діброва та Валя Кузьмина. Найвищий пагорб Глибоцького району — Кирилівський горб, розташований на південному заході від села Кам'янка. Висота його становить 478 м над рівнем моря.

Клімат

Клімат району — помірно континентальний із прохолодною зимою і теплим, помірно вологим літом. Взимку температура може знижуватись до −32 °C, а літом підніматись до +35 °C.

Річки

Найбільшими водними артеріями є річка Сірет та її притока Малий Сірет. Сірет протікає через південний захід району; довжина його в межах району становить 31 км.

Рослинний світ

На території району розповсюджені букові ліси. Тут зростають рідкісні рослини, зокрема: беладонна звичайна, венерині черевички, лунарія оживаюча, шафран Гейфелів тощо. Є також і ендемічні види (лікоподієла заплавна та мажок жовтий).

Тваринний світ

Для тваринного світу району характерне поширення як степових, так і гірських видів. Тут трапляються заєць-русак, лисиця, сойка, зяблик, яструб та шуліка. Значну кількість представників фауни занесено до Червоної книги України.

У районі є сприятливі умови для полювання (лісові масиви Турятського, Їжівського, Кам'янського лісництв) і рибальства (водойми поблизу сіл Турятка, Станівці, Тарашани, Біла Криниця, а також річка Сірет).

Об'єкти туризму

До найперспективніших туристичних об'єктів належать:

• дерев'яна церква в селі Луківці — архітектурна пам'ятка XVIII ст., яка була побудована у 1757 році. Ця незвичайна архітектурна споруда збудована без єдиного цвяха. Неподалік церкви зведено дзвіницю;
• Білокриницький собор Успіння Пресвятої Богородиці — кам'яний старообрядницький собор, який було зведено протягом 1900—1908 років за сприяння одного з найбагатших московських купців на прізвище Овсянников. Собор, нині діючий, являє собою відомий архітектурний витвір, створений в традиціях московського зодчества;
• віковий дуб «Штефана Великого» в селі Валя Кузьміна. Скельний дуб, вік якого — понад 500 років, розташований на території Кузьмінського лісництва. За переказами, дуб був посаджений Штефаном Великим після перемоги над військом польського короля Альбрехта;
• парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва (Глибоцький, Петричанський, Просіцький, Карапчівський), засновані у XIX ст. На їх території зростають близько 40 видів цінних дерев та чагарників;
• урочище «Лісове озеро» — мальовнича водойма штучного походження. Розташоване на краю лісового масиву, що прилягає до селища Глибока з боку села Червона Діброва, озеро є гарним місцем для відпочинку та рибальства.
• Петрівецький заказник — ландшафтний заказник загальнодержавного значення.

Глибоцький район насичений пам'ятками дерев'яної архітектури. Тут зосереджені найдавніші храми хатнього типу. Цей тип культових споруд характерний для Буковини і півночі Молдови.

Поряд з дерев'яними збереглися цінні пам'ятники кам'яного зодчества, адже в першій чверті XIX століття у великих населених пунктах споруджувалися купольні храми, а в невеликих селах — простіші, безкупольні. В них чітко проявилися типові для Буковини риси кам'яного зодчества: план-трилистник, невисока дзвінниця.

У Старововчинецькому ліцеї нині діє музей історії села Старий Вовчинець, де зібрано багато експонатів побутового характеру, зберігається велика колекція писанок.