Глинський Богдан Федорович

Богдан Глинський
Народився	невідомо
Помер	1509 (1512)
Проживання	Велике князівство Литовське
Інші імена	Богдан Федорович Глинський-Путивльський
Відомий	організацією козацьких загонів і виправ
Титул	князь, намісник черкасський
Термін	1488—1495
Конфесія	православний
Родичі	Федір Олександрович Глинський
Дружина	Марія Іванівна Заславська
Діти	Володимир Богданович Глинський

Богда́н Фе́дорович Гли́нський, «Мамай» (пол. Bohdan Gliński, ? — 1509 (1512)) — шляхтич сіверський з роду Глинських, князь, намісник черкаський (1488–1495) і путивльський (1495–1497). Один з перших провідників козацьких загонів у землях Великого князівства Литовського.

Короткі відомості

Богдан Глинський був сином Федора Глинського. Був нащадком степових кочівників Великого Степу, вів своє походження від ординського темника Мамая з половецького роду Кият і Чингізхана (предка жінки Мамая).

Дуже ймовірним є те, що князі Глинські отримали свої маєтки (сучасна Черкаська і Полтавська області України) з центром у м. Глинськ на тих землях, на яких ще донедавна кочували і мали свої села-зимівники їх предки половці. Важливо пам'ятати, що на землях України саме половці найбільше потерпіли від завоювань Чингізхана. Історики і досі сперечаються про їхню мовну приналежність (тюркомовні, чи ірано-слав'яномовні). Згідно зі згадками деяких середньовічних мандрівників Україною — половці розмовляли на мові, яка була суржиком польської, руської і латинської (ромейської), за описом інших — на мові, в якій було багато тюркських елементів. Половці в Монгольській імперії і Золотій Орді стояли окремо від племен східної частини Великого Степу (предків сучасних тюрків і монголів). Перехід їхніх нащадків в особі князів Глинських на службу Великому Князівству Литовському і їхня боротьба проти залишків Золотої Орди, а також тюркських держав (Кримського і Астраханського ханств, Османської імперії) виглядає цілком закономірно в цьому контексті.

У 1488 році Богдан перебував на посаді намісника великого князя у Черкасах. Він обіймав її до 1495 року, після чого був поставлений намісником Путивля.

1492 року Глинський здійснив похід на Тягиню, захопив кримсько-татарський корабель та визволив багато українців з полону. У зв'язку з цим хан Менґлі I Ґерай надіслав скаргу великому князю Литовському Олександру.

1493 року Глинський разом із «царевичем Уздемиром» ходив походом на Низ, здобув і зруйнував новопоставлене Менґлі І Ґераєм місто Очаків, забрав у ньому «30 тисяч алтин» грошей, і людей ханських частково побив, а частково забрав у неволю. Тодї ж було пограбовано московського посла Суботу, що їхав до Криму з Валахії. Нападників Глинського хан називав «козаками черкаськими».

1494 року козацька ескадра під його рукою спустилася вниз по Дніпру, татари нічого не могли вдіяти, козаки захопили турецьку залогу Очакова та розсіяли по степу татарські загони, звільнено сотні полоняників, з якими і повернулися до Черкас .

У 1500 році Богдан Глинський потрапив в полон до московитів у битві над Ведоршою поблизу Путивля. Він помер у полоні 1509 (1512) року.

Богдан був одружений на княжні Марії Іванівні Заславській, яка народила йому сина Володимира.

Джерела та література

У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини

Глинський Богдан Федорович

Українською

• Грушевський М. С. Історія України-Руси: В XI т., 12 кн. — Том VII. Розділ II. Козаки і козакованнє в першій половинї XVI в. Відносини до козацтва місцевої адмістрації й центрального правительства — Київ: Наукова думка, 1991. — (Пам'ятки іст. думки України). — ISBN 5-12-002468-8.
• Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. Львів, 2002. — Розділ: 5.3. Князі ординського походження. Чингізиди — ISBN 966-02-1683-1