Глобальні проблеми людства

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Глобальними називають проблеми, які стосуються всього світу, призводять до значних, нерідко незворотних соціальноекономічних і біологічних втрат на планеті, створюють загрозу існуванню людства і потребують для свого розв’язання координованої співпраці всіх країн. Серед сучасних глобальних проблем розрізняють кілька груп: політичні, етнічні, демографічні, економічні, соціальні, продовольчі, екологічні. Серед них, своєю чергою, виокремлюють вужчі аспекти, що впливають на окремі сторони життя людства. Наприклад, проблема етнічних воєн, енергетична проблема, проблеми освіти та охорони здоров’я тощо.

Поняття глобалізації[ред. | ред. код]

Докладніше: Глобалізація

Глобалізація як процес не вкладається в рамки однозначності. Це — глибоко діалектичне явище, в якому переплітаються стимули інтеграції й взаємовідштовхування, виникають і нові транснаціональні соціальні зв'язки й простори, і нові різновиди локальних культур.

Історія питання[ред. | ред. код]

Більшість дослідників схильні вважати, що 60-ті роки XX століття, це умовна дата кінця індустріальної ери і початку нової епохи, для визначення якої вживають багато різноманітних назв. Найбільш вживаними є: «постіндустріальна епоха» (Д. Белл). У зв'язку з цим, перелік та диференціацію проблем сучасної доби, можна відраховувати від цього часу, хоча мисленнєво-філософські розробки планетарного мислення та передбачення могли передувати цим часовим рамкам і вони вказуватимуться у контексті теми (мальтузіанство, ноосфера у концепції Вернадського, енергія прогресу у контексті Руденка тощо).

Певним чином і ще до загострення проблем ситуація контролювалася Ялтинсько-Постдамськими домовленостями, що постулювали рівність народів і рас, обмеження права держав на ведення війни, а також рівність великих і малих країн. У Віденському або Версальсько-Вашингтонському порядках вважалися нормальними стан війни і права одних народів вирішувати свої проблеми за рахунок інших. Але Ялтинсько-Постдамський уклад втратив чинність з розпадом СРСР в 1991 році.

Сучасний етап[ред. | ред. код]

Спочатку спроба показати загальний стан проблем Людства — через філософське осмислення історично сформованої ситуації Людства, охоплення вузла викликів сучасності з точки зору нинішніх знань про розвиток людини, цивілізації і накопичених наукових даних про загрози життю на Планеті.

Проблематика[ред. | ред. код]

Стадії вивчення[ред. | ред. код]

Глобальні проблеми людства є наслідком протистояння з одного боку природи, а з іншого — людської практики, культури людства, а також невідповідності або несумісності різноспрямованих тенденцій в ході розвитку самої людської культури. Природа існує за принципом негативного зворотного зв'язку (див. біотична регуляція довкілля), тоді як людська культура — за принципом позитивного зворотного зв'язку.

Геоглобалістика — міждисциплінарний науковий підхід, спрямований на комплексний розгляд глобальних проблем людства та пошук шляхів їх вирішення.

Філософські концепції[ред. | ред. код]

Персоналії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Аналітичні та політичні рішення — формування та        
втілення сучасних векторів розвитку
Загальнофілософська проблематика


Конкретнонаукові та конкретносоціальні проблеми       
та вектори розвитку сучасного соціуму
Інше



Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]