Глобулін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Глобулін — один з трьох типів білків плазми крові (інші типи - альбуміни і фібриноген). Розчинний у розведених розчинах солей і слабко розчинний у воді глобулярний білок. Концентрація в крові становить 2-3,5 г/л.

Глобуліни:

  • Складають майже половину білків крові;
  • Визначають імунні властивості організму;
  • Визначають згортання крові;
  • Беруть участь у транспорті заліза і в інших процесах.

Діагностичне значення має коефіцієнт альбуміно/глобулінового співвідношення (А/Г, або “білковий коефіцієнт”), який у нормі дорівнює 1,2-2. Зниження його спостерігається за хронічних дифузних ушкодженнях печінки, інфекційних хворобах, запальних хворобах плеври, легенів, злоякісних новоутвореннях.

Різновиди глобулінів[ред.ред. код]

За допомого білкового електрофорезу виділяють чотири різновиди глобулінів:

  • Альфа-1 глобуліни - здійснюють транспорт ліпідів, тироксину, кортикостероїдів (приклади - ретинол-зв'язуючий білок, тироксин-зв'язуючий білок), деякі з них є інгібіторами протеолітичних ферментів (альфа-1-антитрипсин).
  • Альфа-2 глобуліни - відповідають за транспорт ліпідів, іонів міді (приклад - церулоплазмін), деякі з них також є інгібіторами протеолітичних ферментів (альфа-2-макроглобулін). Гаптоглобін і гемопексин запобігають втраті гемового заліза із сечею.
  • Бета глобуліни - беруть участь у транспорті ліпідів, вільного та гумового заліза (основна їх частина - це бета-ліпопротеїди, а також трансферин).
  • Гамма глобуліни - до них належать імуноглобуліни (антитіла) та патологічні білки, які синтезуються при мієломній хворобі специфічними клітинами антитілоутворюючої системи і з'являються у плазмі хворих (наприклад, білок Бенс-Джонса).

Див. також[ред.ред. код]


Колба Це незавершена стаття з біохімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.