Глорія (гало)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Глорія, сфотографована з літака.
Глорія в горах навколо тіні фотографа.
В Карпатах

Глорія — атмосферне оптичне явище, яке належить до групи гало. Глорія спостерігається на хмарах, розташованих прямо перед спостерігачем або нижче за нього, в точці, прямо протилежній до джерела світла.

Виникає в специфічних умовах, коли під спостерігачем або об'єктом, в якому він знаходиться, з'являються високо-купчасті і високошаруваті хмари середнього рівня або туман. Тоді сонячні промені заломлюються на краплях води, створюючи спектр кольорів від червоного до бузкового. Глорія оточує голову спостерігача або весь об'єкт, в якому він перебуває. Чим ближче до спостерігача хмари або туман, тим крупніша глорія.

Цікаво, що крім спостерігача ніхто не бачить це явище. Кожна людина може побачити лише свою глорію. Якщо звичайне гало — це різнобарвне кільце, що оточує Сонце або Місяць, то глорія оточує тіні об'єктів, що розташовані в земній атмосфері або на поверхні нашої планети[1].

Виникає також в горах вночі, якщо розпалити багаття під низькими хмарами. На хмарах з'явиться тінь і навколо голови буде ореол, що світиться[2].

Цікаві факти[ред.ред. код]

У Китаї глорію називають "світлом Будди". Кольорове гало завжди оточує тінь спостерігача, що часто тлумачилося як ступінь його просвітління (наближеності до Будди)[2].

Див. також[ред.ред. код]


Джерела[ред.ред. код]