Глуха кропива біла
| Глуха кропива біла | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
Глуха кропива біла (Lamium album L., Lamium dumeticola Klok.) Багаторічна трав'яниста рослина родина глухокропивових (30-80 см заввишки) з довгим повзучим кореневищем. Стебло просте або гіллясте, чотиригранне, як і листки м'яковолосистоопушене. Листки супротивні, яйцеподібні, серцеподібні, при основі черешкові, гостропилчасті.
Квітки по 6-8 у кільцях, сидять у пазухах гострих лінійних приквіток. Квітки двогубі з подвійною оцвітиною, чашечка дзвоникувата, зрослолиста з п'ятьма шилоподібними зубцями, нерідко фіолетового забарвлення. Віночок бруднувато-жовтуватобілий (до 20 мм завдовжки), верхня губа довга, серпоподібно вигнута, з довшими війками, значно перевищує середню лопать нижньої губи. Трубочка віночка вигнута, при основі здута, з волосистим кільцем з середини. Нижня губа віночка при основі з зеленуватими крапочками, бічні лопаті її у вигляді одного шилоподібного і двох-трьох коротких зубців. Зубці чашечки при плодах розчепірені. Тичинок чотири, маточка одна з одним стовпчиком, зав'язь верхня.
Плід — розпадний горішок; горішки видовжено-яйцеподібні, тригранні, темно-сірі з бородавчастими виростами.
Глуха кропива біла, росте у листяних і мішаних лісах. Тіньолюбна рослина. Цвіте у травні — серпні. Поширена і заготовляють у західному Поліссі та Лісостепу.
Близький вид — Глуха кропива гладенька (Lamium maculatum L.) Відрізняється від попереднього виду дрібнішим рожево-пурпуровим віночком, бокові лопаті нижньої губи з одним шилоподібним зубцем.
Зміст |
Практичне використання [ред.]
Лікарська, вітамінозна, медоносна, декоративна рослина.
З лікувальною метою у народній медицині використовують віночки квіток глухої кропиви білої при катарі дихальних шляхів, малярії, хворобах селезінки, як кровоспинний засіб при легеневих і особливо маткових кровотечах, для післяпологових очищень, при хворобах сечових шляхів, проти захворювань шкіри, екзем, золотухи, від грижі. Застосовують кропиву як тонізуючий засіб, при болях у грудях і шиї, проти колік і дизентерії, для збудження апетиту. Корінь настояний на спирту, тамує зубний біль. Зовнішньо застосовують для очищення шкіри від фурункулів, припарки — при пухлинах і опіках.
У гомеопатії використовують есенцію з свіжих листків і квіток.
У ветеринарії глуху кропиву використовують для лікування рожистих запалень у свиней.
Рослина містить слиз, дубильні речовини, алкалоїд ламіїн, цукри, ефірні олії та сапоніни. У листках містяться каротин і вітамін С, тому їх вживають у їжу замість шпинату. Глуху кропиву охоче поїдає худоба, а також птиця.
Глуха кропива біла і гладенька — добрі літні медові пилконоси. Нектар світлий, вміст цукру в нектарі 30 — 50%, медопродуктивнісь до 540 кг з га.
Глуха кропива біла — декоративна рослина, разом з глухою кропивою гладенькою придатна для декорування затінених місць у парках і лісопарках.
Збирання, переробка та зберігання [ред.]
Збирають повністю розквітлі віночки, обриваючи їх руками. Швидко сушать у затінку при температурі не вище 25°. Зберігають у щільно закритих коробках.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
Джерела [ред.]
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Lamium album |
