Глуха кропива біла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Глуха кропива біла
Глуха кропива біла
Глуха кропива біла
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Lamiales
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід: Lamium
Вид: Глуха кропива біла
(Lamium album L.)

Глуха кропива біла (Lamium album L., Lamium dumeticola Klok.) Багаторічна трав'яниста рослина родина глухокропивових (30-80 см заввишки) з довгим повзучим кореневищем. Стебло просте або гіллясте, чотиригранне, як і листки м'яковолосистоопушене. Листки супротивні, яйцеподібні, серцеподібні, при основі черешкові, гостропилчасті.

Квітки по 6-8 у кільцях, сидять у пазухах гострих лінійних приквіток. Квітки двогубі з подвійною оцвітиною, чашечка дзвоникувата, зрослолиста з п'ятьма шилоподібними зубцями, нерідко фіолетового забарвлення. Віночок бруднувато-жовтуватобілий (до 20 мм завдовжки), верхня губа довга, серпоподібно вигнута, з довшими війками, значно перевищує середню лопать нижньої губи. Трубочка віночка вигнута, при основі здута, з волосистим кільцем з середини. Нижня губа віночка при основі з зеленуватими крапочками, бічні лопаті її у вигляді одного шилоподібного і двох-трьох коротких зубців. Зубці чашечки при плодах розчепірені. Тичинок чотири, маточка одна з одним стовпчиком, зав'язь верхня.

Плід — розпадний горішок; горішки видовжено-яйцеподібні, тригранні, темно-сірі з бородавчастими виростами.

Глуха кропива біла, росте у листяних і мішаних лісах. Тіньолюбна рослина. Цвіте у травні — серпні. Поширена і заготовляють у західному Поліссі та Лісостепу.

Близький вид — Глуха кропива гладенька (Lamium maculatum L.) Відрізняється від попереднього виду дрібнішим рожево-пурпуровим віночком, бокові лопаті нижньої губи з одним шилоподібним зубцем.

Практичне використання[ред.ред. код]

Лікарська, вітамінозна, медоносна, декоративна рослина.

З лікувальною метою у народній медицині використовують віночки квіток глухої кропиви білої при катарі дихальних шляхів, малярії, хворобах селезінки, як кровоспинний засіб при легеневих і особливо маткових кровотечах, для післяпологових очищень, при хворобах сечових шляхів, проти захворювань шкіри, екзем, золотухи, від грижі. Застосовують кропиву як тонізуючий засіб, при болях у грудях і шиї, проти колік і дизентерії, для збудження апетиту. Корінь настояний на спирту, тамує зубний біль. Зовнішньо застосовують для очищення шкіри від фурункулів, припарки — при пухлинах і опіках.

У гомеопатії використовують есенцію з свіжих листків і квіток.

У ветеринарії глуху кропиву використовують для лікування рожистих запалень у свиней.

Рослина містить слиз, дубильні речовини, алкалоїд ламіїн, цукри, ефірні олії та сапоніни. У листках містяться каротин і вітамін С, тому їх вживають у їжу замість шпинату. Глуху кропиву охоче поїдає худоба, а також птиця.

Глуха кропива біла і гладенька — добрі літні медові пилконоси. Нектар світлий, вміст цукру в нектарі 30 — 50%, медопродуктивнісь до 540 кг з га.

Глуха кропива біла — декоративна рослина, разом з глухою кропивою гладенькою придатна для декорування затінених місць у парках і лісопарках.

Збирання, переробка та зберігання[ред.ред. код]

Збирають повністю розквітлі віночки, обриваючи їх руками. Швидко сушать у затінку при температурі не вище 25°. Зберігають у щільно закритих коробках.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979