Глухий м'якопіднебінний проривний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
МФА – номер 109
МФА – текст k
МФА – зображення {{{imagesize}}}
Кодування k
X-SAMPA k
Кіршенбаум k
Аудіо Прослухатиопис файлу

Глухий м’якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в багатьох людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — k, а відповідний символ X-SAMPAk.

Звук [k] — дуже поширений по мовах світу. Більшість мов має принаймні простий [k], а деякі розрізняють декілька варіантів. Багато мов Індії, наприклад гінді, має двосторонній контраст між аспірованим і простим [k].

Властивості[ред.ред. код]

Властивості глухого м’якопіднебінного проривного:

  • Тип фонаціїглуха, тобто повітря проходить крізь голосові зв’язки не спричиняючи вібрацію.
  • Спосіб творення — проривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
  • Місце творення — м’якопіднебінне, тобто він артикулюється задньою спинкою язика на м’якому піднебінні.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Українська мова[ред.ред. код]

В українській мові цей звук передається на письмі літерою к.

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово Транскрипція Значення Примітки
Українська кіт [ˈkʲit̪] 'кіт' Дивіться Українська фонетика
Японська 鞄 / kaban [kabaɴ] 'сумка' Дивіться Японська фонетика