Глухий м'якопіднебінний фрикативний
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| МФА – номер | 140 |
| МФА – текст | x |
| МФА – зображення |  |
| Кодування | x |
| X-SAMPA | x |
| Кіршенбаум | x |
 Прослухатиопис файлу |
|
Глухий м’якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — x, а відповідний символ X-SAMPA — x.
Властивості [ред.]
Властивості глухого м’якопіднебінного фрикативного:
- Тип фонації — глуха, тобто повітря проходить крізь голосові зв’язки не спричиняючи вібрацію.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Місце творення — м’якопіднебінне, тобто він артикулюється задньою спинкою язика на м’якому піднебінні.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Українська мова [ред.]
В українській мові цей звук передається на письмі літерою х.
Приклади [ред.]
| Мова | Слово | Транскрипція | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| Українська | хата | [ˈxɑ.t̪ɑ] | 'хата' | Див. Українська фонетика | |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
