Глухий м'якопіднебінний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
МФА – номер 140
МФА – текст x
МФА – зображення {{{imagesize}}}
Кодування x
X-SAMPA x
Кіршенбаум x
Аудіо Прослухатиопис файлу

Глухий м’якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — x, а відповідний символ X-SAMPAx.

Властивості[ред.ред. код]

Властивості глухого м’якопіднебінного фрикативного:

  • Тип фонаціїглуха, тобто повітря проходить крізь голосові зв’язки не спричиняючи вібрацію.
  • Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце творення — м’якопіднебінне, тобто він артикулюється задньою спинкою язика на м’якому піднебінні.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Українська мова[ред.ред. код]

В українській мові цей звук передається на письмі літерою х.

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово Транскрипція Значення Примітки
Українська хата [ˈxɑ.t̪ɑ] 'хата' Див. Українська фонетика