Глід кривочашечковий
| Глід кривочашечковий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
| Crataegus rhipidophylla Gand. |
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| C. rosiformis Janka[1] |
Глід кривочашечковий (лат. Crataegus curvisepala, синонім С. kyrtostyla) — дерево 1—4 м заввишки або кущ родини розових. Гілки — з пазушними колючками до 1 см завдовжки. Листки зісподу помітно світліші, з розсіянокоротковолосистою, з країв волохатовійчастою пластинкою. Нижні листки плодоносних пагонів суцільні, наступні за ними невиразно трилопатеві, вище — з добре виявленими трьома лопатями, а верхні — 5—7-лопатеві, широкояйцевидні до заокруглено-ромбічних. На неплідних пагонах листки лопатеві до роздільних, з дволопатевими нижніми сегментами. Квітки правильні, двостатеві, одностовпчикові, 5-пелюсткові, блідо-рожеві або майже білі, зібрані в складний щиток. Плоди яблуковидні, видовжено-еліпсоїдні або майже циліндричні, трохи опушені, спочатку жовтувато-бурі, пізніше — червонуваті, з одною кісточкою. Цвіте у травні — червні.
Поширення [ред.]
Росте на узліссях по всій території України, крім південно-степових районів; у Криму — в горах.
Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так,як у статті Глід криваво-червоний.
Примітки [ред.]
Джерела [ред.]
- Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Відповідальний редактор А. М. Гродзінський. — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 с. ISBN 5-88500-055-7
