Глинка Михайло Іванович
| Михайло Іванович Глінка | |
|---|---|
![]() |
|
| Відомості | |
| Дата народження | 20 травня (1 червня) 1804 |
| Місце народження | село Новоспаське Смоленської губернії |
| Дата смерті | 3 (15) лютого 1857 (52 роки) |
| Місце смерті | Берлін |
| Країна | Російська імперія |
Миха́йло Іва́нович Глінка (20 травня (1 червня) 1804 — 3 (15) лютого 1857, Берлін) — російський композитор, засновник російської композиторської школи.
Зміст |
Життя і творчість [ред.]
Народився у селі Новоспаське Смоленської губернії. Його прадід був польським шляхтичем з роду Глінків гербу Тржаска (пол. Trzaska) — Вікторин Владислав Глінка (пол. Wiktoryn Wladyslaw Glinka). Після втрати Польщею Смоленська в 1654 році В. В. Глінка прийняв російське підданство і перейшов у православ'я. Царська влада зберегла за ним володіння на Смоленщині та шляхетські привілеї, в тому числі і герб.
Дитинство композитора проходило в маєтку батька, відставного капітана Івана Миколайовича Глінки. У 1817 році батьки привозять Михайла до Санкт-Петербургу і поміщають у Шляхетний пансіон при Головному педагогічному інституті (у 1819 році перейменовано у Шляхетний пансіон при Санкт-Петербурзькому університеті), де його гувернером був поет, майбутній декабрист В. К. Кюхельбекер. У Петербурзі Глінка бере уроки у провідних музикантів, у тому числі в ірландського піаніста і композитора Джона Філда. У пансіоні Глінка знайомиться з О. С. Пушкіним, який приходив туди до свого молодшого брата Льва, що був однокласником Глінки.
У 1830 подорожував до Італії, познайомився з багатьма музикантами, у тому числі з Белліні і Доніцетті. У 1833—1834 жив у Берліні, де займався гармонією і контрапунктом із З. Деном. Після повернення в Росію, Глінка взявся до роботи над першою своєю оперою «Життя за царя» (прем'єра в Петербурзі, 27 листопада 1836). Був призначений капельмейстером Придворної співочої капели (на цій посаді залишався близько двох років.
1836 року відбулася прем'єра першої опери Глінки — «Життя за царя». Прем'єра другої опери, «Руслан і Людмила» за поемою Пушкіна, відбулася в 1842 не дуже вдало, хоча згодом саме ця опера була визнана найбільшим досягненням композитора.
Михайло Глінка неодноразово бував у Чернігові та Ічні, Ніжині, Григорівці, Монастирищах. А в Качанівці у маєтку Тарновських у 1838 році працював над оперою «Руслан і Людмила», уривки з якої вперше виконав хор мецената Григорія Тарновського. Його іменем названа вулиця у Чернігові та альтанка у Качанівці.
На сороковому році життя Глінка відправився в тривалу подорож Іспанією та Францією. Перебуваючи у Мадриді й Севільї, записав кілька народних мелодій, які пізніше використав у своїх творах (симфонічні увертюри «Ніч у Мадриді» і «Арагонська хота»); в Парижі познайомився і зблизився з Берліозом. Потім Глінка повернувся на якийсь час у Росію; останні роки його життя пройшли в невпинних мандрівках. Крім двох опер, Глінка склав багато романсів, ряд п'єс для фортепіано і для оркестру (у тому числі Камаринську і Вальс-фантазію), кілька камерно-інструментальних ансамблів. Помер Глінка в Берліні 3 (15) лютого 1857.
Список творів [ред.]
- Опери
- Симфонічні твори
- Симфонія на дві російські теми (1834, закінчена і оркестрована Віссаріоном Шебаліним)
- Музика до трагедії М. В. Кукольника «Князь Холмський» (1842)
- Іспанська увертюра № 1 «Блискуче капричіо на тему Арагонської хоти» (1845)
- «Камаринська», фантазія на дві російські теми (1848)
- Іспанська увертюра № 2 «Спогади про літньої ночі в Мадриді" (1851)
- «Вальс-фантазія» (1839, 1856)
- Камерно-інструментальні твори
- Соната для альта і фортепіано (незакінчена; 1828, дороблена Вадимом Борисовським в 1932)
- Блискучий дивертисмент на теми з опери Белліні «сомнамбула» для фортепіанного квінтету і контрабаса
- Великий секстет Es-dur для фортепіано та струнного квінтету (1832)
- «Патетичне тріо» d-moll для кларнета, фагота і фортепіано (1832)
- Романси і пісні
Вокальна музика в перекладах українською мовою [ред.]
- У перекладі Бориса Тена — «Жаворонок»[1], «Попутная песня»[2]
- У перекладі В. Сосюри — «Щоночі в дванадцять годин…» («в 12 часов по ночам»)[3]
- У перекладі Юрія Отрошенка[4]:
-
- «Не спокушай мене» («не искушай меня»)
- «О пам'ять серця» («память сердца»)
- «Переможець» («победитель»)
- «До Моллі» («К Молли»)
- «Баркарола»
- «Жайвір» («Жаворонок»)
- Пісня Ільїнішни з драми «Князь Холмський»
- «Подорожня пісня» («Попутная песня»)
- «Стій, мій коню вороний» («Стой, мой верный, бурный конь»)
- «Сумнів» («Сомнение»)
- «Прошу, красуне, не співай» («Не пой, красавица, при мне…»)
- «На схилах Грузії» («На холмах Грузии»)
- «У крові — жар, вогонь бажання» («В крови горит огонь желанья»)
- «Я вас любив»
- «Я вас люблю»
- «Я мить чудову пам'ятаю» («я помню чудное мгновенье»)
- «Як любо з тобою мені» («Как сладко с тобою мне быть»)
Література [ред.]
- Асафьев Б.В. Глинка. - М., 1947; 1950; Л., 1978.
- Єлєна Анфімова про Міхаїла Ґлінку, Модеста Мусорґського, Соф'ю Ковалєвську, Константіна Ціолковського, Анну Ахматову] / Є. Анфімова. — Київ : Грані-Т, 2009. — 88 с.: іл. — (Життя видатних дітей). — ISBN 978-966-2923-77-3. — ISBN 978-966-465-233-6
- Бернштейн Н.Д. Михаил Иванович Глинка. - СПб., 1904.
- Вальтер В. Опера Глинки "Руслан и Людмила". - СПб., 1903.
- Васина-Гроссман В. Жизнь Глинки. — М.: Государственное музыкальное издательство, 1957.
- Веймарн П. Михаил Иванович Глинка. Биографически очерк. - М., 1892.
- Берков В.О. Гармония Глинки. - М., 1948.
- Ганзбург Г.И. Россини и Глинка: что общего? // Музыка и время. — 2003. — №5. — С. 32-35.
- Глинка в воспоминаниях современников / Под ред. А.А.Орловой. - М., 1955.
- Глинка М.И. Записки и переписка с родными. - СПб., 1887.
- Державина М. Н. Поиски настоящей церковной музыки // Церковный вестник. — 2004. — № 12
- Дмитриев А.Н. Музыкальная драматургия оркестра Глинки. - Л., 1957.
- Ильинский А.А. Михаил Иванович Глинка. Его жизнь и музыкальные произведения. - М., 1908.
- Канн-Новикова Е.И. М.И.Глинка. Новые материалы и документы. Вып. 1-3. - М.-Л., 1950-1955.
- Кашкин Н.Д. Избранные статьи о М.И.Глинке. - М., 1958.
- Колмовский А. Биография Глинки с приложением портрета и факсимиле. - Смоленск, 1885.
- Кузнецов К.А. Глинка и его современники. - М., 1926.
- Ларош Г.А. Избранные статьи о Глинке. - М., 1953.
- Левашёва О.Е. М.И.Глинка. Т.1-2. - М., 1987-1988.
- Летопись жизни и творчества М.И.Глинки. М., 1978.
- Левенсон О. Из области музыки. Глинка: Биография. - М., 1885.
- Ливанова Т.Н., Протопопов В.В. М.И.Глинка. Т. 1-2. - М., 1955
- Николаев А. Михаил Иванович Глинка. - СПб, 1904.
- Оболенский В., Веймарн П. Михаил Иванович Глинка. - СПб, 1885.
- Одоевский В.Ф. Статьи о М.И.Глинке. - М., 1953.
- Орлова А.А. Глинка в Петербурге. - Л., 1970.
- Протопопов В.В. М.И.Глинка. - М., 1949.
- Протопопов В.В. "Иван Сусанин" Глинки. Музыкально-теоретическое исследование. - М., 1961.
- Серов А.Н. Воспоминания о Михаиле Ивановиче Глинке. - Л., 1984.
- Стасов В.В. Избранные статьи о М.И.Глинке. - М., 1955.
- Тышко С.В., Мамаев С.Г. Странствия Глинки. Ч. 1-2. - Киев, 2000-2002.
- Тышко С.В., Куколь Г.В. Странствия Глинки. Ч. 3. - Путешествие на Пиренеи, или Испанские арабески. - Киев, 2011.
- Успенский В. Глинка.
- Финдейзен Н. Михаил Иванович Глинка. Очерк его жизни и музыкальной деятельности. - М., 1903.
- Цуккерман В.А. "Камаринская" Глинки и ее традиции в русской музыке. - М., 1957.
- Чернов К. "Жизнь за Царя". Опера М.И.Глинки: Тематико-эстетический разбор. - М., 1907.
- Чернов К. "Руслан и Людмила". Опера М.И.Глинки: Тематико-эстетический разбор. - М., 1908.
- Шлифштейн С. Глинка и Пушкин. - М.-Л., 1950.
- Энгель Ю. Великий баян земли русской, композитор М.И.Глинка. - М., 1904.
Посилання [ред.]
| Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Глинка Михайло Іванович |
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Глинка Михайло Іванович |
- Михайло Глінка. Гімн Росії - "Патріотична пісня" - Rus. by K.K.
- Глинка Михаил Иванович, биографическая нциклопедия
- Глинка Михаил Иванович, русский композитор, "Школьное дополнительное образование: классическая музыка".
- ↑ Глинка М. Жаворонок /Укр. пер. Б.Тена.- К.: Мистецтво, 1954,- 7 с.
- ↑ Глинка М. Попутная песня: Для голоса и ф-но /Укр. пер. Б.Тена,- К.: Гос. изд-во изобраз. искусства и музык. лит., 1956,- 7 с.- Лит. текст: рус., укр.
- ↑ Глінка М. Нічний парад: «Щоночі в дванадцять годин…»: Для низьк. голосу /Сл. В.Жуковського; Пер. В.Сосюри — X.: Держвидав України, [Б.р.].- 9 с.
- ↑ Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії — К. : «Арт Економі» — 2012 — 388 с.


