Глісада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діаграма заходу на посадку американського літака часів Другої світової війни

Гліса́да (фр. glissade — «ковзання») — траєкторія польоту літального апарата, по якій він знижується безпосередньо перед посадкою. В результаті польоту по глісаді літальний апарат попадає у зону приземлення на злітно-посадковій смузі.[1]

У парапланеризмі базовою глісадою називається пряма траєкторія безпосередньо перед посадкою.

Кут нахилу глісади — кут між поверхнею глісади та поверхнею горизонту. Кут нахилу глісади (КНГ) є однією з важливих характеристик злітно-посадкової смуги аеродрома. Для сучасних цивільних аеродромів зазвичай знаходиться в інтервалі 2…4,5°. На величину КНГ може впливати наявність перешкод в зоні аеродрома.

В СРСР типовим значенням кута нахилу глісади було прийнято 2°40′. Міжнародна організація цивільної авіації рекомендує КНГ 3°.

Також глісадою інколи називають сам процес зниження літака перед посадкою.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wragg, David W. (1973). A Dictionary of Aviation (вид. first). Osprey. с. 143. ISBN 9780850451634.

Примітки[ред. | ред. код]