Гмирьов Олексій Михайлович
| Гмирьов Олексій Михайлович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
17 (29) березня 1887 Смоленськ, Російська імперія | |||
| Помер |
11 (24) вересня 1911 (24 роки) Херсон, Російська імперія | |||
| Країна |
 Російська імперія | |||
| Діяльність | поет, письменник | |||
| Заклад | Миколаївський суднобудівний завод | |||
| Учасник | Революція 1905—1907 в Україні | |||
|
| ||||
Олексі́й Миха́йлович Гмирьо́в (Гмирєв; 29 березня 1887, Смоленськ — 24 вересня 1911, Херсон) — революціонер і поет.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в родині залізничників, рано осиротів, переїхав в Україну, з 15-річного віку працював на Миколаївському суднобудівному заводі.
1902 року познайомився із Іваном Чигриним, став відвідувати марксистські гуртки. З 1903 брав участь у робітничому русі, входив до Миколаївської організації РСДРП.
Брав участь у революційних подіях 1905—1907 років на Миколаївщині. Майже вся його юність пройшла у в'язниці — кілька разів його арештовували, 1908 засуджений на 6 років каторги — везли на заслання в село Рокули Архангельської губернії, по дорозі вернули через захворювання. Восени 1911 року він помер у херсонській каторжній тюрмі від сухот.
В ув'язненні писав вірші — вперше опубліковані після його смерті, у 1912-13 — «Правда», «Невская звезда». У 1926 році вийшла друком книга «За решеткой».
Вірші Гмирьова присвячені переважно революційній тематиці — «Набат», «Заклик», «Буря», «Ув'язнена», використовувались у революційно-пропагандистській роботі, є глибоко ліричні пейзажні поезії — «У вересні», «На озері», «Хмари».
Пам'ять[ред. | ред. код]
- Ім'ям Олексія Гмирьова за радянських часів були названі вулиці у Миколаєві та Херсоні, побудований на Чорноморському суднобудівному заводі сухогруз-морозильний траулер, пойменована Миколаївська обласна наукова бібліотека.
- 1968 року в Миколаєві йому встановлено пам'ятник на вулиці Нікольській, у сквері його імені — бронзове погруддя на високому гранітному п'єдесталі. Скульптор Олег Здиховський, архітектор Є. П. Теляшова[1].
- Ще один пам'ятник був встановлений на вулиці Індустріальній в Миколаєві.
- На будинку, де мешкав у 1903—1905 роках в Миколаєві Олексій Гмирьов, за адресою вулиця Сидорчука, № 4, була встановлена меморіальна дошка.
У 2016 році в рамках декомунізації сквер імені О. М. Гмирьова був перейменований на Університетський сквер, вулиця Гмирьова — перейменована на вулицю В'ячеслава Чорновола, обидва пам'ятники і меморіальну дошку Миколаївська обласна державна адміністрація розпорядилася демонтувати.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ П. М. Калугин. Николаев. Памятник Гмыреву А. М. сквер им. Гмырева. // Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник. — Киев : Журнал «Радуга», 2008. — С. 106. — ISBN 978-966-8325-87-8. (рос.)
- ↑ Миколаївська обласна державна адміністрація. Розпорядження від 21.05.2016 р. N 197-р «Про перейменування об'єктів топоніміки та демонтаж пам'ятників та пам'ятних знаків». Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 17 березня 2017.
Література[ред. | ред. код]
- П. М. Виборний. Гмирєв Олексій Михайлович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
- І. Т. Купріянов. Гмирьов Олексій Михайлович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. , С. 432;
- Я. Ю. Голобородько. Гмирьов Олексій Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
Посилання[ред. | ред. код]
- Херсонська обласна бібліотека [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- До 125-річчя [Архівовано 24 березня 2014 у Wayback Machine.]
|
