Гнедич Миколай Іванович
| Гнедич Миколай Іванович | |
| Гнедич Николай Иванович | |
 Худ. О. Кіпренський, портрет М. Гнедича, копія з втраченого оригіналу. |
|
| При народженні: | Гнедич Николай Иванович |
|---|---|
| Дата народження: |
13 лютого 1784 |
| Місце народження: |
Полтава |
| Дата смерті: |
10 листопада 1838 |
| Місце смерті: |
Москва |
| Рід діяльності: | поезія, драматургія |
| Напрямок: | сентименталізм, класицизм |
| Жанр: | поема, п'єса |
Гнедич Миколай Іванович (*13 лютого, 1784, Полтава — †15 лютого, 1833, Москва) — російський поет і перекладач віршів Гомера, бібліотекар Імператорської бібліотеки в Петербурзі (нині — Російська національна бібліотека). Родом з України.
Зміст |
Життєпис [ред.]
Народився в місті Полтава. Батьки — небагата родина місцевих поміщиків, померли, коли Микола був дитиною.
Хлопцем перехворів на віспу, що побила шкіру обличчя та привела до втрати одного ока. Вважають, що це сприяло формуванню відлюдності в характері парубка в добу, що шаленіла від привабливої зовнішності.
В 16 років дворянський парубок поступив до Московського університету, де провчився три роки. По закінченню навчання перебрався в столицю Російської імперії, де розпочав службу в департаменті міністерства народної освіти.
Як і більшість дворян доби, кохався в літературі, сам писав вірші і перекладав чужі. Став відомим в літературних колах Санкт-Петербурга, що дозволило познайомитися з графом Стогановим, тодішнім директором Імператорської бібліотеки та з Оленіним, першим помічником Строганова в справах бібліотеки.
Оленін Олексій Михайлович (1764—1843) став меценатом молодого літератора й у 1811 році сприяв переходу Миколая Гнедича на службу в Імператорську бібліотеку. Серед близьких знайомих Гнедича — російський байкар Крилов Іван Андрійович.
Через фізичну ваду і окуляри не брав участі у військових діях війни з Наполеоном у 1812—1814 роках.
Помер в Москві 15 лютого 1833 р., де проходив курс лікування. Тіло перевезене в Петербург і поховання відбулося на цвинтарі Олександро-Невського монастиря. 10 років потому поряд поховали і Крилова.
Уподобання поета і перекладача [ред.]
На формування літературних смаків та уподобань поета великий вплив мали ідеї класицизму, французького і російського, що переживав якраз пору свого розквіту. Цим пояснюється значна зацікавленість літератора Гнедича в поемах давньогрецького поета Гомера. Миколай Гнедич роками перекладав вірші Гомера з поеми «Іліада», постійно вдосконалюючи свій твір. Коли той не задовольнив прихильників і поціновувачів літератури, знищив переклад, що зробив за шість років праці.
У 1829 році з друку нарешті вийшов новий переклад Гомера, зроблений Гнедичев в віршованому розмірі грецького оригіналу. Серед тих, хто схвально оцінив переклад Гнедича — Жуковський Василь Андрійович та Пушкін Олександр Сергійович. Цей переклад виходив з друку декілька разів як кращий.
-
Погруддя Гомера, Британський музей. Лондон
-
Офірування Зевса Ахіллом, рукопис 5 ст. н. е.
-
Худ. Мішел Дроллінг, Афіна утримує Ахілла від гнівого вчинку, 1819 р.
-
Поховання М. Гнедича.
-
Гнедич на пам'ятнику «Тисячоліття Росії» у Великому Новгороді
Джерела [ред.]
- Заславський І. Я. Українська літературна енциклопедія. — Т. 2. — К., 1990.
- Матеріали періодичних видань
