Гнейс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гнейс.
Гнейс.
Study of Gneiss Rock, Glenfinlas, the Trossachs, Scotland. A pen and ink study by John Ruskin, 1853, is now in the Ashmolean Museum, Oxford.

ГнейсҐнейс (рос. гнейс, англ. gneiss, нім. Gneis m) – зерниста (розмір зерен понад 0,2-0,3 мм) метаморфічна гірська порода.

Загальний опис[ред.ред. код]

Складається переважно з польового шпату, а також кварцу та кольорових мінералів. Другорядні мінерали Ґ.: ґранат, кордієрит, дистен, силіманіт і інш. Акцесорні мінерали: сфен, рутил, циркон, апатит, магнетит, карбонати.

Характеризується більш-менш чітко визначеною паралельно-тонкосмугастою текстурою, з переважаючими ґранобластовими та порфіробластовими структурами.

За характером первинних порід (ступенем метаморфізму) виділяють парагнейси і ортогнейси. Перші утворюються внаслідок глибокого метаморфізму осадових г.п., а другі - магматичних (головним чином вулканічних).

За мінеральним складом виділяють плагіогнейси, біотитові, мусковітові, двослюдяні, амфіболові, піроксенові Г. За структурою і текстурою розрізнюють Г. деревовидні, очкові, стрічкові, листові та інш.

Комбіновані Г. - граніто-гнейси, діорито-гнейси тощо. Найтиповіші Г. для древніх докембрійських комплексів. Серед них - сірі Г., які відносять до найдавніших гірських порід Землі. Активне утворення Г. спостерігалося 2,5-2,0 млрд років тому.

Густина Г.-2,65-2,87, пористість 0,5-3,0%, водопоглинання 0,2 -2,3%.

Родовища Г. відомі в Скандинавії, Канаді, Росії, Україні та інш. країнах. Застосовують для виробництва щебеню, тротуарних плит, як облицювальний матеріал.

Термін "гнейс" введено Л.Лессінгом (1931 р.).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]