Гней Кальпурній Пізон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гней Кальпурній Пізон (75 — 20 роки до н.е.) — політичний та військовий діяч Римської імперії.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з впливового плебейського роду Кальпурнієв. Син Гнея Кальпурнія Пізона, квестора пропретора Іспанії у 65—64 роках до н.е. У громадянській війні поміж Гаєм Цезарем та Гнеєм Помпеєм Пізон підтримав останнього. У 49 році до н.е. обіймав посаду проквестора Іспанії. У 46 році до н.е. в Африці командував мавританською кіннотою у війську Квінта Цецилія Метелла Сципіона й досяг певних успіхів.

Після смерті Цезаря приєднався до Брута й Кассія. Потім Пізон був квестором у Секста Помпея на Сицилії. Після закінчення громадянських воєн Кальпурній був відновлений у правах й отримав дозвіл повернутися, проте демонстративно утримувався від участі у політичному житті. У 23 році до н.е. за пропозицією Октавіана Пізон зайняв консульську посаду (разом з Луцієм Сесцієм Альбаніаном Квіриналом). Під час своєї тяжкої хвороби у цьому році Октавіан Август доручив Гнею Кальпурнію документи з переліком військ та державних доходів. Подальша доля Пізона невідома.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Павла Попілія

Діти:

  • Гней Кальпурній Пізон, консул 7 року до н.е.
  • Луцій Кальпурній Пізон Авгур, консул 1 року до н.е.

Джерела[ред.ред. код]

  • Fasti Cap. CIL I2 p. 58
  • Cynthia Damon (Hrsg.): The Senatus consultum de Cn. Pisone Patre. Text, translation, discussion. Johns Hopkins Univ. Press, Baltimore 1999 (American Journal of Philology, 120,1, Special issue).