Гнилий Єланець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гнилий Єланець
Ранковий туман над Гнилим Єланцем в Єланці
48°00′51″ пн. ш. 31°56′58″ сх. д. / 48.01420000002777755° пн. ш. 31.94960000002777889° сх. д. / 48.01420000002777755; 31.94960000002777889
Витік село Варламівка
• координати 48°00′51″ пн. ш. 31°56′58″ сх. д. / 48.01420000002777755° пн. ш. 31.94960000002777889° сх. д. / 48.01420000002777755; 31.94960000002777889
Гирло Південний Буг
• координати 47°19′24″ пн. ш. 31°44′12″ сх. д. / 47.32360000002777412° пн. ш. 31.73670000002777769° сх. д. / 47.32360000002777412; 31.73670000002777769
Країни:
Регіон Одеська область
Миколаївська область
Кіровоградська область
Довжина 103 км
Площа басейну: 1 235 км²
Притоки: Балка Вербова (ліва)
Балка Кам'янувата, Солона, Балка Щербанська, Балка Бантишива (праві).
Мапа

Гнили́й Єла́нець, Гнили́й Яла́нець — річка в Україні, у межах Кропивницького району Кіровоградської та Вознесенського і Миколаївського районів Миколаївської області. Ліва притока Південного Бугу (басейн Чорного моря).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина 103 км. Площа водозбірного басейну 1 235 км². Похил 1,3 м/км. Долина трапецієподібна, завширшки до 3,5 км, завглибшки до 80 м. Нижче села Буховецького річка переходить у широку долину і приймає справа притоку — річку Солону.

Розташування[ред. | ред. код]

Річка бере початок біля села Варламівки. Тече переважно на південь (частково на південний захід), впадає до Південного Бугу на північно-західній околиці м. Нової Одеси.

Гідрологічний режим[ред. | ред. код]

Річище звивисте, завширшки до 10 м, завглибшки пересічно 1 м (у межень), на окремих ділянках розчищене. Похил річки 1,3 м/км. У верхній течії трапляються пороги. У нижній течії влітку пересихає. На річці споруджено 2 водосховища, воду яких використовують для зрошення та водопостачання.

Притоки[ред. | ред. код]

Рослинність[ред. | ред. код]

Схили долини порослі кущами глоду та шипшини, зрідка трапляється бруслина; навесні схили вкриті первоцвітами — горицвітом, гадючою цибулькою, зірочками.

Природна пам'ятка — «Джерело» з-під навислої скелі.

Історія[ред. | ред. код]

Біля «Джерела» була стоянка кочівників — місце дуже зручне, з трьох боків захищена глибокими балками височина, близько питна вода. В середній течії річки проходив кордон між землями Запорізького війська і татарськими пасовищами.

Населені пункти[ред. | ред. код]

Над річкою розташовані смт Єланець та місто Нова Одеса.

Література[ред. | ред. код]

  • «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957;
  • Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
  • Водні ресурси та якість річкових вод басейну Південного Бугу / За ред. В. К. Хільчевського. — К.: Ніка-центр, 2009. — 184с.
  • Ресурсы поверхностных вод СССР. Описание рек и озёр и расчёты основных характеристик их режима. — Т. 6. Украина и Молдавия. Вып. 1. Западная Украина и Молдавия (без бассейна р. Днестра). — Л., Гидрометеоиздат, 1978. — 179—182 с. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]