Гнозис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Гно́зис (? гно́сис) (грец. γνώσις - «знання») — філософський термін для позначення «знання», «пізнання», «пізнавання», «спізнавання». Філософи використовують Г. для визначення духовного знання освіченої людини й описується його як пряме емпіричне знання надприродного або божественного. Термін походить з класичної античної філософії, особливого поширення набув за часів раннього християнства та його полеміки з гностицизмом. Це не «просвітленість», яка розуміється в загальному сенсі, як «осявання» чи «пізнавання» (грец. διαφωτισις),[1] але просвітленість, яка стверджує існування надприродного.

Гнозис у психології[ред.ред. код]

Нейропсихологія та невропатологія визначають Г. інакше: Г. або гно́зія — збірне поняття для процесів перцептивної категоризації (розпізнання) стимулів різної модальності (наприклад, зоровий і слуховий гнозис, стереогноз тощо).

Порушення Г. — агнозія.[1]

Вплив на сучасну культуру[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]