Гном

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Німецький городній гном
Дерев'яні фігурки гномів. Донецьк. Парк в центрі міста.

Гноми — духи землі і гір. У міфології народів Європи — маленькі, людиноподібні істоти, що мешкають під землею, в горах або в лісі. Зростом вони з дитину, але наділені надприродною силою, носять довгі бороди і живуть набагато довше, ніж люди. Гноми надзвичайно образливі й примхливі. У надрах землі гноми зберігають скарби — коштовні камені і метали; вони майстерні ремісники, можуть виковувати чарівні перстені, зброю й інші чарівні предмети. Дракони полюють за скарбами гномів, і гноми тому перебувають з ними в постійній війні. Загалом — це добрий і працьовитий народ, але вони сильно постраждали від людської пожадливості й пихи, тому людей не люблять. Вони ховаються в глибоких гірських печерах, там побудовані ними підземні міста і палаци. Іноді вони виходять на поверхню, і якщо зустрінуть в горах людину — лякають її гучним криком.[1]

Гіпотези виникнення[ред.ред. код]

Загальновизнана гіпотеза[ред.ред. код]

Гноми, давніші, ніж їхня назва, що, як вважається походить з грецької мови і виникла в 16 столітті. Етимологи приписують їх назву швейцарському алхімікові Парацельсу, в чиїх працях воно з'явилося вперше.

«Гносис» у грецькій мові означає «знання». Існує гіпотеза, що Парацельс винайшов слово «гном» тому, що гноми знають і можуть відкрити людині точне місцезнаходження прихованих в землі металів. Подібно до грифів в еллінських і східних повір'ях та драконів — німецьких, обов'язок гномів в тому, аби охороняти потаєні скарби.[2]

Інша гіпотеза[ред.ред. код]

За розповідями про гномів може ховатися історична правда: під час Бронзового віку шахтарі з південних і південно-східних районів Європи помалу переселялись на північ за відносно рідкісними родовищами олова, які, як і мідь, були необхідні для виплавки бронзи. Як і решту мешканців південих регіонів, вони, в основному, були нижчими і темнішими шкірою та волоссям. Їх знання металургії, можливо здавалося чарівним для мешканців півночі, які жили в неоліті: потужніша зброя і щити мешканцями півночі сприймалися як зачарованими. Це може пояснювати, чому історії про гномів поширені, в основному, в північній Європі, і чому гномів змальовують як робітників, хоча мало інших міфологічних істот пов'язано з якою-небудь організованою працею.

Дивіться також[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

  1. «Острів знань» Міфологія і демонологія.
  2. «Міфологическая энциклопедия» Гномы