Гнома

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гнома (грец. γνομε) — короткий образний вислів, сентенція, здебільшого філософського, повчального змісту, викладений у віршах або ритмічній прозі.

Гноми поширені, головним чином, у літературі Сходу (давньоєврейській, індійській, китайській, арабській, перській).

Були дуже популярні у Стародавній Греції, особливо в елегічній поезії, у формі дивіршів або гекзаметрів. Донині збереглись та органічно вжились у низку європейських мов гноми, так званих, «Семи мудреців».

У літературі Стародавнього Риму до гном можна віднести висловлювання Публія Сіра.[1]

"Велетень лише спроможний на створення влучної гноми,
мудрість якої цілком розуміють безграмотні гноми."[2]
(Володимир Книр)

Примітки[ред.ред. код]