Гнучка виробнича система

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Типова гнучка виробнича система

Гнучка́ виробни́ча систе́ма (технологічне обладнання) – (скор. ГВС) керований засобами обчислювальної техніки комплекс технологічного обладнання, що автоматично адаптовується до змін у програмі виробництва.

До складу ГВС входять гнучкі виробничі модулі (ГВМ) та/або гнучкі виробничі комірки (ГВК), автоматизована система технологічної підготовки виробництва (АСТПВ) та система забезпечення функціонування (СЗФ). Застосовується в середньосерійних та великосерійних виробництвах.

Гнучкі́ виробни́чі систе́ми (галузь знань) — галузь науки і техніки, котра охоплює розроблення і дослідження методів структуроутворення, проектування, моделювання та вивчення властивостей складних розподілених у просторі автоматизованих систем виробничого призначення, побудова яких ґрунтується на використанні устаткування, що програмно переналагоджується, та інтеграції процесів наскрізного технологічного циклу з проектуванням виробів, технологічною підготовкою виробництва й автоматизованим управлінням виробництвом.

Компоненти ГВС[ред.ред. код]

Гнучкий виробничий модуль (ГВМ) – одиниця технологічного обладнання, що має автономне програмне керування та автоматично здійснює задані технологічні операції. ГВМ здатна працювати автономно, у складі гнучкої виробничої комірки або гнучкої виробничої системи.

Гнучка виробнича комірка (ГВК) – комплекс декількох гнучких виробничих модулів та системи забезпечення функціонування, що керується засобами обчислювальної техніки та здійснює сукупність технологічних операцій. ГВК здатна працювати автономно та у складі гнучкої виробничої системи.

Система забезпечення функціонування (СЗФ) – комплекс взаємозв'язаних автоматизованих систем, що забезпечують проектування виробів, технологічну підготовку їх виробництва та автоматичного розподілення предметів виробництва й технологічного оснащення.

Класифікація ГВС[ред.ред. код]

За організаційною структурою[ред.ред. код]

Гнучкі автоматизовані лінії (ГАЛ) – ГВС, в якій технологічне обладнання розташоване в прийнятній послідовності технологічних операцій.

Гнучкі автоматизовані ділянки (ГАД) – ГВС, в якій функціонування здійснюється за технологічним маршрутом, в якому передбачена можливість зміни первісної послідовності використання технологічного обладнання.

Гнучкі автоматизовані цехи (ГАЦ) – комплекс технологічного обладнання, до складу якого входять автоматизовані та робото технічні лінії та ділянки, що виготовляє вироби заданної номенклатури.

За комплектністю виготовлення виробів[ред.ред. код]

  • Операційні
  • Предметні
  • Вузлові

За технологічними ознаками[ред.ред. код]

За технологічними ознаками механічної обробки ГВС поділяють на дві групи:

  • До першої відносять ГВС, що випускають великі серії виробів вузького спектра з високою продуктивністю. Вироби характеризуються високою мірою технологічної та конструктивної подібності.
  • До другої відносять ГВС, що випускають вироби широкої номенклатури. Вироби характеризуються технологічною різноманітністю.

За методами обробки виробів[ред.ред. код]

  • Зварювальні

На зварювальних виробництвах використовуються ГВМ зварки з використанням промислових роботів для автоматизації процесу зварювання, загрузки-розгрузки зварювальних автоматів та контактних зварювальних машин.

  • Термічні
  • Ливарні
  • Механообробні

ГВС у народному господарстві[ред.ред. код]

Значення наукових і технічних проблем гнучких виробничих систем для народного господарства полягає у створенні й удосконаленні методів і засобів технологічного, інформаційного та математичного забезпечення, які підвищують рівень гнучкості й автоматизації виробничих процесів, забезпечують їх автономне функціонування у різних галузях народного господарства. Як наслідок, досягається підвищення продуктивності, надійності, ритмічності та поліпшення інших показників діяльності як окремих автоматизованих технологічних одиниць, так і інтегрованих систем загалом, а також створюються умови для усунення людини зі сфери працемістких і небезпечних робіт та інтелектуалізації її діяльності.

Наукові дослідження[ред.ред. код]

Напрямки досліджень:

  • Створення і модифікація методів, алгоритмів і програм проектування й моделювання складних розподілених у просторі гнучких систем виробничого призначення та їх компонентів.
  • Розроблення методів моделювання і планування, математичного, алгоритмічного й програмного забезпечення завдань синтезу складних розподілених у просторі гнучких систем виробничого призначення, що відрізняються фізичними принципами реалізації, конструктивною та технологічною базами виконання, складом функціональних засобів й устаткуванням, технічним призначенням і методами керування на різних рівнях ієрархічної структури.
  • Оптимізація параметрів структури та режимів роботи окремих компонентів і гнучких виробничих систем загалом за енергетичними критеріями, показниками продуктивності, собівартості й надійності.
  • Розроблення фізичних моделей і проектування компонентів інтегрованих гнучких виробничих систем для різних галузей виробництва.
  • Створення й розроблення методологічних засад використання гнучких засобів промислової робототехніки з елементами штучного інтелекту у виробничих, технологічних та організаційно–технічних процесах.
  • Дослідження методів і засобів технологічного, математичного, інформаційного, технічного забезпечення гнучких виробничих систем з автоматичним формуванням програм їх функціонування.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Н.П.Меткин, М.С.Лапин, С.А.Клейменов, В.М.Критський. Гибкие производственные системы. - М.: Издательство стандартов, 1989. - 309с.

А.П. Гавриш, Л.С Ямпольский. Гибкие робототехнические системы - Киев, Головное издательство издательского объединения "Вища школа", 1989г. - 408с.