Гнєушев Володимир Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гнєушев Володимир Олександрович
Гнєушев Володимир Олександрович
Народився 26 січня 1952(1952-01-26) (72 роки)
Калузька область, РРФСР, СРСР
Місце проживання Рівне
Країна UKR
Діяльність поет
Alma mater Національний університет водного господарства та природокористування
Галузь Торфова справа, екологія, промислова безпека
Заклад Національний університет водного господарства та природокористування
Вчене звання Доцент
Науковий ступінь Кандидат технічних наук
Членство Член Міжнародного Товариства Торфових Родовищ (International Peatlands Society)
Відомий завдяки: Екологічно обгрунтоване, біосферно сумісне комплексне використання торфових родовищ
Нагороди Нагрудний знак МОНУ "Петро Могила"

Гнєушев Володимир Олександрович (нар. 26 січня 1952, Калузька область, Ізносковський район, с. Поджаровка) — український вчений, спеціаліст в галузі торфової справи, кандидат технічних наук, доцент. Учасник проекту «Гірнича енциклопедія», член редакційної колегії. Один із засновників і перший віце-президент Українського торфового товариства. Член-кореспондент Академії будівництва України.

Сфера наукових інтересів[ред. | ред. код]

Сфера наукових інтересів Гнєушева В. О. включає широке коло питань раціонального використання торфових ресурсів України, ролі та місця торфу як палива в енергетичному балансі країни, вдосконалення технології і техніки видобування, збагачення та переробки торфу, рекультивації вироблених родовищ, екологічної безпеки торфово-болотних комплексів.

З біографії[ред. | ред. код]

У 1974–1975 р.р. — Інженер науково-дослідного сектора Українського інституту інженерів водного господарства, У 1975–1978 р.р. — Аспірант УІІВГ, У 1978–1981 р.р. — Асистент кафедри технології торфодобування УІІВГ, У 1981–1983 р.р. — Старший викладач цієї кафедри, З 1983 р по 31.10.2010 р — завідувач кафедри розробки родовищ корисних копалин Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП), Рівне, з 01.11.2010 по 15.01.2013 р — доцент цієї ж кафедри, з 16.01.2013 по теперішній час — доцент кафедри охорони праці та безпеки життєдіяльності.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Науково обґрунтував нову технологію валкування фрезерного торфу, брав участь у розробці та впровадженні: валкувачами нової конструкції, плоскоріз-розпушувача, фрезера, торфозбиральної машини. Здійснював наукове керівництво модернізацією системи сушіння і пило-газоочистки Маневицького торфобрикетного заводу ДП «Волиньторф». Першим в Україні сформулював концепцію перетворення торфу у відновлювальний ресурс.

Автор 170 друкованих праць, серед яких 5 винаходів, сім патентів на корисні моделі, чотири навчальних посібники, три монографії, статті у вітчизняних та зарубіжних виданнях.

Неодноразово представляв українську науку про торф на міжнародних форумах в Фінляндії, Канаді, Німеччині, Ірландії, Росії, Білорусі, Латвії, Естонії. Знаходиться в творчому контакті з підприємствами державного концерну «Укрторф», енергетичними компаніями, торфодобувними та переробними фірмами як радник і науковий консультант. Член авторського колективу «Гірничого енциклопедичного словника України» (2001–2004 р.р.) і «Малої гірничої енциклопедії України» (робота триває з 2004 р). Керував семінаром «Світові технології видобутку торфу» на «Балтійському форумі торфовиробників» (Пярну, Естонія, август 2007 г.), член редколегії журналу «Енергозбереження Полісся», член творчої групи з розробки державного стандарту "Торф. Терміни та визначення "(2008), член міжнародної редакційної ради журналу "Природопользование" Науково-дослідного інституту природокористування Національної академії наук Білорусі..

Основні праці:

  • Торфові машини (теорія і розрахунок): Навч. посібник. — Рівне-Київ: РДТУ-ІЗМН, 1999. — 120 с.
  • Переработка торфу в паливні брикети: Навч. посібник. — Рівне: НУВХП, 2008 г., 212 с.
  • Брикетування торфу. Монографія. — Рівне: НУВГП, 2010. — 167 с.
  • Вентиляція і пневматичний транспорт. Навч. посібник. — Рівне: НУВХП, 2010. — 138 с.
  • Формування та розробка техногенних родовищ. Навч. посібник. — Рівне: Волинські обереги, 2013, 152 с.
  • Торфово-земельний ресурс Північно-Західного регіону України: наук. видання / у співавт. С.Т. Вознюк, В.С. Мошинський, М.О. Клименко та ін. – Рівне : НУВГП, 2017.  – 115 с.
  • Меліорація та облаштування Українського Полісся: [колективна монографія] / за ред. д.с-г.н., професора, акад. НААН Я.М. Гадзала, д.т.н., професора, член-кор. НААН В.А. Сташука, д.т.н., професора А.М. Рокочинського. – Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2017. – Т.2. – 854 с. авт. с. 560-580.
  • Стадник О. С. Збагачуваність високозольного торфу : монографія / О. С. Стадник, В. О. Гнєушев. – Рівне : НУВГП, 2019. – 163 с. [Архівовано 10 липня 2019 у Wayback Machine.]
  • Торфова промисловість. Гнєушев В.О. Торфова промисловість // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Торфова промисловість (дата звернення: 10.02.2022).

Почесні звання, нагороди[ред. | ред. код]

«Відмінник освіти України», нагрудні знаки «Винахідник СРСР», «Петро Могила». Член-кореспондент Академії будівництва України, диплом № 511 від 06.10.1994 р.

Хобі[ред. | ред. код]

Поезія. Автор двох поетичних збірок: Осінній мотив (Рівне, 2002), Вінок думок (Рівне, 2012).

Вірші включені у збірник української поезії «Вілаґ почуттів» (Ужгород, 2012).

Відеозйомка і створення короткометражних фільмів. Має авторську сторінку на YouTube

Джерела[ред. | ред. код]