Говард Кіл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Говард Кіл
Howard Keel
Howard Keel in Annie Get Your Gun trailer 2.jpg
Говард Кіл у трейлері до фільму «Енні отримує вашу зброю» (1950)
Ім’я при народженні Гарольд Кліффорд Кіл
Harold Clifford Keel
Народження 13 квітня 1919(1919-04-13)
Гіллеспі, Іллінойс, США
Дата смерті 7 листопада 2004(2004-11-07) (85 років)
Палм Десерт, Каліфорнія, США
Інші імена Гарольд Кіл
Громадянство США США
Рід діяльності актор
Роки діяльності 19482002
Дружина Розмарі Купер (1943–1948)
Хелен Андерсон (1948-1970)
Джуді Кіл (1970-2004)
Діти Кайя Ліана
Крістіна Елізабет
Гуннар Луї
Леслі Грейс

Говард Кіл (англ. Howard Keel), (*13 квітня 1919 —†7 листопада 2004) — американський актор та співак.

Молоді роки[ред.ред. код]

Гарольд Кліффорд Кіл народився 13 квітня 1919 в містечку Гіллеспі в Іллінойсі у родині шахтаря Гомера Кіла та його дружини Грейс Остеркамп Кіл. Сім'я жила бідно. Батько любив випити, а мати, яка була домогосподаркою, притримувалася жорсткого методичного виховання дитини. До школи йому часто не давали ланчу, тож одна з вчительок, міс Роза Бурк, ділилася із ним своїм. Згодом, вже за часів популярності Кіла, він завжди надсилав їй квитки на свої вистави.

Коли Гарольду виповнилося 11, його батько помер і родина переїхала до Каліфорнії. Там хлопець навчався у «Fallbrook High School». По її закінченні Кіл був автомеханіком, а у роки Другої світової війни працював в авіакомпанії «Douglas».

Його природній баритон помітили колеги, і вже скоро Кіл почав брати участь у разноманітних заходах для розваги клієнтів компанії. Юнак швидко пройшов шлях від офіціанта, що співає, до переможця музичного конкурсу. Незабаром Гарольд вже брав участь у бродвейських постановках «Оклахома!» та «Карусель». «Оклахома!»став першим американським мюзиклом у повоєнні роки, що мав гастролі до Європи. Вистава відкривалася 30 квітня 1947 року в королівському театрі «Друрі-лейн» за присутності самої принцеси Єлизавети. Акторів викликали на біс чотирнадцять разів. Гарольд Кіл набув слави майбутньої великої зірки. Проживаючи в Лондоні, Гарольд вперше знявся у кінострічці. Дебютним фільмом став триллер «Маленький голос» режисера Фергуса МакДональда.

Кінокар'єра[ред.ред. код]

«Енні отримує вашу зброю» (1950)

Повернувшись із Лондону, Гарольд, який тепер змінив ім'я на Говард, підписав контракт із студією Metro-Goldwyn-Mayer. Першою його американською стрічкою став комедійний музичний вестерн «Енні отримує вашу зброю».Із першої ж ролі він став зіркою. Фільм номінувався на чотири премії «Оскар».

Згодом Говард знявся у таких вдалих мюзиклах як «Театр на плаву», «Поцілуй мене, Кет», «Сім наречених для семи братів», «Глибоко в моєму серці». Для музичних фільмів Говард був водночас власним Джоном Вейном, Ерролом Флінном та Кларком Гейблом. Та здавалося студія все ж таки не може знайти йому гідного застосування, пропонуючи ролі у фільмах B-класу.

У 1960-х Говард найчастіше знімався у вестернах. У «Військовому фургоні» його герой допомагає Тоу Джексону (Джон Вейн) у встановленні справедливості. А в «Червоному томагавку» сміливий капітан Том Йорк запевняв чарівну Ліл Дакоту, у виконанні Джоан Колфілд, що саме її знання можуть врятувати містечко від нападу індіанців.

Також він почав співпрацю з телестудіями і періодично знімався у серіалах.

Та в Америці змінювалися кінематографічні смаки, і знайти роботу ставало все важче. Говард почав багато пити і розійшовся вже з другою дружиною. Він влаштувався працювати у нічний клуб, інколи знімаючись у вестернах класу В, і заробляючи гроші на літніх акціях. Випадково Говард познайомився із молодою стюардесою, яка навіть ніколи не чула його імені. Того ж року вона стала його третьою дружиною. Із алкоголем було покінчено.

У семидесятих Говард знявся лише в одному епізоді телесеріалу «The Quest». 1980 року, намагаючись знайти роботу, він перевіз родину до Оклахоми, де сподівався стати акціонером нафтової компанії. Та не встигли вони як слід влаштуватися, як актора запросили на зйомки однієї з серій «Лодки Кохання» із Джейн Пауелл. А після цих зйомок умовили взяти участь в кількох епізодах серіалу «Даллас». Глядачам дуже сподобався запальний нафтовий барон Клейтон Фарлоу у виконанні Говарда. Після цього його роль затвердили як постійну. Клейтон став другим чоловіком Еллі Юінґ.

Кар'єра Кіла знову пішла вгору. У віці 64 років він записав свій перший музичний альбом та дав кілька концертів у Великобританії. Альбом розходився не надто швидко, але співати Говард продовжив і після «Далласу».

На початку 90-х він з'явився на телебаченні у серіалах «Вона написала вбивство» та «Вокер — техаський рейнджер». Останньою роллю Говарда Кіла став Рой Мардіс у картині «Дім мого батька», яка вийшла 2002 року.

Громадська діяльність[ред.ред. код]

1958 року Говарда Кіла обрали президентом Гільдії кіноакторів. Цю посаду він обіймав два роки.

1994 року актор із дружиною переїхали до Палм-Десерт, Каліфорнія. Залюбки він брав участь у багатьох благодійних акціях. Зокрема, Говард з Джуді брали участь у щорічному змаганні з класичного гольфу у Чеширі, де всі зібрані кошти пішли до Національного товариства попередження жорсткого поводження з дітьми.

Особисте життя[ред.ред. код]

Вперше Кіл одружився 17 березня 1943 року із акторкою німого кіно Розмарі Купер. Разом вони прожили п'ять років.

Тоді Говард закохався у танцівницю Хелен Андерсон і одружився з нею через три місяці після розлучення з Розмарі. Шлюб виявився вдалим. Подружжя провело разом двадцять один рік. У пари народилося троє дітей: доньки Кайя Ліана[1] та Крістіна Елізабет і син Гуннар Луї. 1970 року Хелен пішла від чоловіка через те, що він почав вживати забагато спиртного.

В той же час актор випадково зустрівся із стюардессою Джуді Магамолл, молодшою від нього на 25 років. 21 грудня 1970 року вони одружилися. Нареченому на той час був 51 рік, нареченій —26. Через чотири роки народилася донька Леслі Грейс. Незважаючи на різницю у віці, шлюб виявився гармонійним і найтривалішим у житті Говарда. Із Джуді він не розлучався до самої смерті Говарда Кіла 7 листопада 2004 року.

Цікавинки[ред.ред. код]

  • Актор мав ірландські корені.
  • Дуже не любив, коли хтось, через помилку рекламного відділу студії, вважав, що його справжнє ім'я Гарольд Лік.
  • Його доньці Кайї давала уроки плавання Естер Вільямс.
  • Говард дуже полюбляв гольф.
  • Через його величезний зріст (191 см) партнеркам по знімальному майданчику часто доводилось ставати на ящики, щоб опинятися поруч у кадрі.
  • На зйомках вестерну «Енні отримує вашу зброю» зламав ногу, коли на неї при падінні навалився кінь, і лікувався шість тижнів.
  • Роль у фільмі «Поцілуй мене, Кет» мав грати Лоуренс Олів'є. Режисер стрічки наполіг, щоб її віддали Говарду.
  • Пройшов кастинг на головну роль у мюзиклі «Співаючи під дощем». Врешті решт у фільмі знявся Джін Келлі.
  • Не погодився на роль Джока Юїнга, через повагу до її попереднього виконавця Джима Девіса, який раптово помер. Натомість зіграв Клейтона Фарлоу.
  • Під час гастролей у Великобританії у 80-х та 90-х мав звичку постіно дивитися на годинник, перевіряючи чи все йде за планом.

Вибрана фільмографія[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. У 19711992 роках Кайя була пошлюблена із американским актором Едвардом Джеймсом Олмосом, має від нього двох синів.

Посилання[ред.ред. код]