Гогін Віктор Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Федорович Гогін
Народився 12 жовтня 1906(1906-10-12)
Олтухово
Помер 1984(1984)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Alma mater Ленінградський технологічний інститут
Посада директор Лисичанського хімічного комбінату
Термін 19571968
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

Віктор Федорович Гогін (12 жовтня 1906, Олтухово — 1984) — керівник Лисичанського хімічного комбінату, Герой Соціалістичної Праці.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 12 жовтня 1906 року в селі Олтуховому (тепер Вачського району Нижньогородської області) в сім'ї селянина. У 1924 році закінчив середнью школу і за путівкою відділу народної освіти поступив на хімічний факультет Горьковського університету. У 1926 році був переведений в Ленінградський технологічний інститут. Після закінчення інституту в 1930 році, працював інженером-технологом на ряді хімічних підприємств СРСР.

У серпні 1945 року був направлений на Лисичанський хімічний комбінат, де з 1945 по 1948 роки виконував обов'язки головного інженера. У 19481954 роках працював заступником директора з будівництва ТЕЦ споруджуваного хімкомбінату. У 19541957 роках був заступникщм директора з будівництва, начальник управління капітального будівництва Лисхімкомбінату.

У червні 1957 року наказом міністра хімічної промисловості був призначений директором Лисичанського хімічного комбінату і цій посаді пропрацював до листопада 1968 року. За його керівництва у 1966 році комбінат був нагороджений орденом Леніна за дострокове виконання завдань семирічного плану по випуску хімічної продукції, ефективне використання внутрішніх резервів виробництва, впровадження нової техніки і прогресивної технології.

Могила Віктора Гогіна

Після відходу з хімкомбінату працював у Всесоюзному науково-дослідному інституті хімічної промисловості в Києві. Помер у 1984 році. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди[ред. | ред. код]

В травні 1966 року Віктору Гогіну було присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці. Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями «За перемогу над Німеччиною», «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні», «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна».

Джерела[ред. | ред. код]