Годоберинська мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Годоберинська мова Гъибдилълъи мицци |
|
|---|---|
| Поширена в: | Дагестан |
| Регіон: | Ботліхський район |
| Носії: | 4,000 |
| Класифікація: | Північно-кавказька сім'я |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | немає |
| ISO 639-2 | cau |
| ISO 639-3 | gdo |
Годоберинська мова (самоназва: Гъибдилълъи мицци) — мова годоберинців, зосереджена в селах Годобері та Зібірхалі Ботліхського району Дагестану.
За даними перепису населення Росії 2002 року число мовців становило 3 тисяч в Годобері, 103 в Зібірхалі і ще близько тисячі в інших поселеннях.
Мова ділиться на годоберинську та зібірхалинську говірку, що відрізняються насамперед в фонетиці: год. "кьибуда" і зіб. "кьибу иде" — «зтанцював», год. "бахъи" і зіб. "бахъин" — «ламати».
Мова є безписемною. Аварська та російська мови використовуюються як літературні.
Мова занесена до «Червоної книги мов».
