Годфруа Венделін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Портрет Годфура Венделіна, офорт роботи Філіпа Фруйтьєрса


Годфруа Венделін, латинізоване ім'я Венделінус (народився 6 червня р. 1580 Герк-де-Стад як Говерт Венделен, помер 24 жовтня р. 1667 в Ґенті) — бельгійський астроном.

Біографія[ред.ред. код]

Навчався в єзуїтському коледжі в Турне в р. 1595, а потім — в університеті в Левені. З р. 1604 по 1611 жив у Провансі, де працював вчителем сина Андре д'Арно, генерал-лейтенанта при дворі сенешаля місцевості Форкальк'є. Він провів астрономічні спостереження в Шатонеф-Міравай, з замку Шато-де-Ґрейв, гори Монтайн-де-Лур та підвищення Контрат. Наприклад, він спостерігав затемнення в 1605 році.

У 1619 він був висвячений на священика у Брюсселі і працював священиком від 1620 до 1632 в Ґетбетс і з р. 1633 по 1648 в Герк. 1648 році він був аж до своєї відставки в 1658 в соборі Турне. Він захищав (незважаючи на засудження церкви), геліоцентричну картину світу в його «Tetralogia Cometica», 1653 (як і в своїй книзі «Місячні Затемнення» 1644). Поряд з Йоганом Філіпом Лансберґом він був одним з найбільш ранніх представників теорії Коперника в південній Голландії.

У 1630 він визначає методом Аристарха Самоського відносну відстань від Землі до Сонця, яку він визначив як відношення, кратне 243 відстаням від Землі до Місяця, що значно ближче до істини (384 рази) порівняно з античним вимірюванням Аристарха (20 разів).

Зі спостережень супутників Юпітера він підтвердив в 1648 році третій закон Кеплера для випадку щодо супутників Юпітера. Верифікованість, однак, була обмежена через невизначеність, пов'язану з великими півосями орбіт.

Він листувався з Мішелем Койнетом, Мареном Мерсенном, П'єрjv Гассенді і Константином Гюйгенсом.

На його честь названо місячний кратер Венделін.

Твори[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]