Годфрід III (герцог Лотаринзький)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Годфрід III Бородатий, інколи його називали Годфрід I Тосканський або Годфрід II, герцог Нижньої Лотарингії (*бл. 997—†1069), був старшим сином герцога Нижньої та Верхньої Лотарингії Гозелона I. Імператор Священної Римської імперії Генріх III уповноважив його спадкувати батькові як герцогу Верхньої Лотарингії у 1044, однак відмовив йому в титулі герцога Нижньої Лотарингії, оскільки побоювався сили об'єднаного герцогства. Натомість, Генріх погрожував призначити молодшого сина Гозелона I Гозелона II герцогом Нижньої Лотарингії. Багато років пізніше Годфрід все ж таки став герцогом Нижньої Лотарингії.

Годфрід збунтувався проти свого імператора та сплюндрував землі Нижньої Лотарингії, зокрема Верден, які мали належати йому як спадок по батькові. Однак, імперське військо перемогло його сили. Годфрід разом із сином був поміщений до темниці. Після смерті сина в тюрмі війна відновилася. Граф Фландрський Бальдуїн V підтримав Годфріда, а тому Генріх призначив єпископа Верденського Тьєрі графом Верденським. Годфрід напав на Верден зненацька, захопив місто і спалив кафедральний собор. 11 листопада 1048 поблизу Тюна Годфрід напав на свого наступника на престолі герцога Верхньої Лотарингії Адальберта, переміг і вбив його на полі бою. Генріх негайно призначив юного Герарда герцогом. Годфрід зустрів сильний опір війська юного правителя, а тому був змушений визнати права єпископа Верденського і, навіть, допоміг відбудувати спалений храм.

У 1053 після смерті своєї першої дружини Доди Годфрід одружився з Беатрисою, вдовою маркграфа Тосканського Боніфація III і матір'ю майбутньої маркграфині Матільди. Генріх III визнав цей шлюб недійсним і арештував Беатрису, тоді як Годфрід продовжував бунтувати в Лотарингії. Імператор наказав неповнолітньому маркграфу Фрідріху прийти до нього, проте той відмовився. Через кілька днів з невідомої причини Фрідріх помер. Незважаючи нні на що, Годфрід взяв владу в маркграфстві у свої руки та правив від імені Бевтриси та Матільди.

В цей же час, Бальдуїн V знову збунтувався, поширивши війну та Трір і Нейменген. Генріх відповів розоренням Лілля і Турне, загрожуючи Фландрії (1054). У цій війні Годфрід полонив герцога Нижньої Лотарингії Фрідріха, який отримав герцогство з містом Антверпеном від Генріха III.

У 1055 Годфрід обложив Антверпен, проте городяни допомогли Фрідріху уникнути поразки. Генріх III помер у 1056, його наступнику Генріху IV було лише 6 років. У цьому році Бальдуїн змирився і присягнув на вірність новому імператору.

У 1057 Годфрід був висланий до Тоскани, де об'єднався з Беатрисою та правив спільно з нею.У січні 1058 прихильник новобраного папи Римського Миколая II Лев Бенедикт відчинив ворота міста Лева, давши можливість Годфріду та Беатрисі захопити острів Тіберіну, атакувати Латеранський собор, що змусило антипапу Бенедикта X 24 січня утекти. Беатриса і Годфрід підтримували реформи Гільдебранда і папи Олександра II.

У 1065 його знову покликали правити Нижньою Лотарингією та Антверпеном.

Сім'я[ред.ред. код]

З Додою у нього були діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Boshof, E., `Lothringen, Frankreich und das Reich in der Regierungszeit Heinrichs III.’, Rheinische Vierteljahrsblätter 42 (Bonn 1978) 63-127.
Титули
Попередник:
Гозелон I
герцог Верхньої Лотарингії
10441047
Наступник:
Адальберт
Попередник:
Фрідріх
герцог Нижньої Лотарингії
10651069
Наступник:
Годфрід IV
Попередник:
Фрідріх
Маркграф Тосканський
10651069